Влітку відпочинок — топовий запит і основна думка, яка займає розуми українців. У ролі напрямків найбільшою популярністю користуються Туреччина, Затока і Бердянськ, але радує, що росте число українців, які відкривають для себе нові горизонти.

У нашій країні є неймовірні місця, які є обов’язковими до відвідування кожному українцю. Зараз найкращий час для цього — карантинні обмеження не дозволяють як слід подорожувати по світу, а значить, пора пізнати свою країну краще.

Любителі пляжного відпочинку давно знайомі з курортами Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, проте вони відзначають ряд неприємних моментів відпочинку там. Найважливіший серед них — невисокий рівень сервісу, який відразу кидається в очі тим, хто звик відпочивати в турецькому і єгипетському all inclusive.

В Україні поки що небагато доступних готелів з прийнятними цінами, та й не всі наші пляжі відповідають міжнародним стандартам. Але це не привід ставити хрест на внутрішньому туризмі – у нас є унікальні локації, краса яких з лишком окупає всю решту нюансів.

Перерахувати всі цікаві місця в одному матеріалі неможливо, тому НВ Шопінг вибрав кілька незвичайних локацій в кожній з трьох популярних влітку курортних областей. Отже, представляємо вам шість альтернатив звичним Затоці і Коблево.

Пустеля Олешківські піски

Фото: sergejonyshko / instagram

Друга за величиною в Європі після Блендовської пустелі і найбільша в Україні. Вона виникла зовсім недавно — в XVIII-XIV ст., після масового завезення сюди овець. Ці тварини знамениті своєю ненажерливістю, за короткий час їм вдалося з’їсти всю рослинність на величезній території, що загрожувало опустелюванням прилеглих земель.

Однак ситуацію вдалося взяти під контроль, висадивши навколо пустелі хвойний ліс. Уже в наші дні, коли Олешківські піски мають статус національного природного парку, сусідство з лісовими насадженнями становить загрозу — з кожним роком на раніше пустинній території з’являється все більше зелені, і з часом вона ризикує перетворитися на чергове звичне українському оку поле.

Втім, це станеться нескоро. В наші дні Олешківські піски є безкрайньою пусткою, в якій живе зовсім небагато живих істот. Ще б пак, влітку температура піску тут досягає 75 °C, подібний температурний режим витримають лише загартовані степові гризуни і плазуни.

Дістатися до пустелі можна від Херсона, проїхавши 30 км по трасі Херсон-Джанкой.

Лемурійське озеро

Фото: angelsstudioua

Унікальне місце в Україні, знамените рожевим кольором своїх вод. Незвичайне забарвлення дала наявність особливих водоростей роду дуналієла солоноводна, які виробляють бета-каротин під впливом ультрафіолету.

Його тут, до речі, в достатку — околиці Сиваша давно користуються популярністю у любителів літнього відпочинку. Місцеве повітря насичене магнієм, калієм і йодом. Вміст останнього надзвичайно високо і дозволяє задовольнити добову потребу людини в мікроелементі всього за пару годин перебування на березі.

Ще один цікавий факт — Лемурійське озеро має штучне, до того ж, зовсім недавнє походження. За поширеною версією, воно утворилося в результаті падіння радянського бомбардувальника в 1969 році. Під час проведення рятувальної операції були порушені водоносні горизонти і яма швидко наповнилася водою.

Вона виявилася більш солоною, ніж в Сиваші, і тому місце швидко стало популярним серед бажаючих оздоровитися. А в наші дні – ще й зробити неймовірні фото.

Дістатися до озера можна з села Григорівка по трасі Херсон-Мелітополь або Херсон-Армянськ. Шлях випадає неблизький — місцевими дорогами 1,5−2 години, тож якщо їдете з родиною — подбайте про розваги для дітей.

В дорогу можна взяти розвиваючі іграшки — тільки стежте, щоб набір не містив дрібних деталей. Вони неминуче загубляться, викликавши розчарування у малюка.

Актовський каньйон

Фото: motomanito / instagram

Це місце знаходиться в Вознесенському районі Миколаївської області я в наші дні має статус національного парку під назвою Бузький Гард. Воно утворилося мільйони років тому завдяки річкам, що вимили в місцевих горах каньйони висотою в півсотні метрів.

Примітно, що це єдине в Європі місце, подібне за своїм геологічним і ландшафтним характеристикам зі знаменитими каньйонами Америки. Втім, клімат Миколаївської області вигідно відрізняється від Арізони, тому тривалі прогулянки Актовським каньйоном для туриста будуть цілком посильним завданням. Тут немає екстремального перепаду температур в залежності від висоти, та й перепад висот відносно невеликий.

Однак недооцінювати небезпеку цього місця не варто — все ж на території 250 га можна заблукати. До поїздки варто підготуватися, взявши намет, теплі речі, телефон з ємною батареєю.

Мигія

Фото: raftingbroyaka / instagram

Це село в Вознесенському районі Миколаївської області, знамените не тільки своїми природними красотами та інфраструктурою для водного спорту. Неподалік від села розташований каньйон з порогами, які облюбували професійні спортсмени та аматори гребного слалому, а також водного туризму.

Ті, хто бажає відкрити для себе дивовижний світ каяків, катамаранів і байдарок зможуть розраховувати на допомогу професіональних інструкторів, тож говорити про те, що Мигія розрахована лише на профі, не можна.

Влітку в околицях каньйону і радонового озера можна побачити масу кемпінгів — любителі екстремального туризму з задоволенням селяться тут, насолоджуючись місцевими красотами.

Ті, хто віддає перевагу більш комфортному відпочинку, можуть розміститися в Мигії, там є готель з бюджетними номерами, до того ж місцеві жителі із задоволенням здають кімнати і койко-місця.

Вилкове

Фото: zelenuy_turizm_vilkovo / instagram

Знаменита українська Венеція знаходиться в Ізмаїльському районі Одеської області. Тут човен — не розкіш, і не романтика, а засіб пересування.

Місто засноване в XVIII столітті, в ті часи єрики Дунаю були повноводні, що виключало будь-якої транспорт, крім тих самих човнів, але в другій половині ХХ століття багато з них обміліли. Втім, в наші дні Вилкове все ще незвичне і самобутнє, що надихає майстрів кіно і літератури на створення шедеврів. У різний час тут були зняті: німецька версія 12 стільців режисера Ульріки Оттінгер, фільм Про тебе Родіона Нахапетова.

Про Вилкове писав Булат Окуджава і Валерій Попов.

Але місто відоме не тільки своїми каналами. Його історія досить незвичайна для українця — раніше тут більшу частину населення становили старообрядці-липовани, завдяки чому місто і отримало свою першу назву — Липованське.

В наші дні липовани як і раніше представляють собою значну частину населення, а крім того, в межах міста до цих пір знаходиться кілька старообрядницьких монастирів.

Вилкове — одне з тих місць, які дозволяють поглянути на нашу країну по-новому і зрозуміти, наскільки вона різноманітна, дивовижна і незвичайна.

Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця

Фото: yuliia_borysenko_ / instagram

Одна з найкраще збережених фортифікаційних споруд в Україні, поряд з Миджибозьким, Мукачівським, Олеським, Кам’янець-Подільським замками, а також Шенборном є абсолютним must visit для любителів середньовічної романтики.

Вона була побудована, ймовірно, генуезцями в XIII-XIV ст., і в наші дні складається з цитаделі і двох дворів, гарнізонного і цивільного. Останній використовувався в якості місця для тимчасового проживання мешканців навколишніх сіл під час ворожих набігів.

Вони траплялися часто — Аккерманська фортеця була важливим стратегічним об’єктом і регулярно змінювала господарів. У різний час вона була під управлінням молдавських князів, османського султанату, Російської імперії. Лише 150 років тому вона втратила своє оборонне значення, а вже в ХХ столітті фортеця стала об’єктом історичної та культурної спадщини.

В наші дні тут знімають кінофільми (адже кращої сцени для зйомок Середньовіччя не знайдеш) і влаштовують музичні фестивалі.

Джерело