Окупаційне командування не подумало про наслідки руйнування дамби Каховської ГЕС та було занадто занепокоєне українським контрнаступом. Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни.
Окупанти бояться контрнаступу ЗСУ
Такої думки дотримуються не лише аналітики ISW, а й українські експерти та військове командування. Зокрема, представник ГУР Міноборони Андрій Юсов зазначив, що росіяни дуже раді тому, що вода затопила острови, на яких нібито базувалися українські війська.
В ОК «Південь» вважають, що окупанти не подумали про наслідки перед підривом дамби та були надто стурбовані контрнаступом ЗСУ.
Цікаво, що повінь від руйнування дамби Каховської ГЕС знищила багато російських польових укріплень першої лінії, які окупанти хотіли використати для захисту від атак ЗСУ.
Швидка повінь, ймовірно, змусила російських військових і техніку, зосереджених в Олешках і Голій Пристані, відступити. Раніше армія РФ використовувала ці позиції для обстрілу Херсона та інших населених пунктів на правому березі Дніпра,
– зазначили аналітики.
За словами Наталії Гуменюк, окупанти перемістилися на відстань від 5 до 15 кілометрів від зони затоплення. Тепер ворожа артилерія не діставатиме до деяких населених пунктів на правому березі, які вони обстрілювали.
Окрім того, повінь знищила російські мінні поля вздовж берега. Зокрема, на оприлюднених кадрах видно, як вони вибухають у воді.
Окупаційний «голова» Херсонської області Володимир Сальдо стверджував, що знищення ГЕС вигідне російській обороні, оскільки це ускладнить просування України через річку. Оцінка ситуації Сальдо ігнорує втрату Росії першої лінії підготовлених укріплень,
– додали аналітики.
Генштаб ЗСУ розповів про втрати ворога
Вранці 8 червня у Генштабі зауважили, що російські терористи не були готові до наслідків підриву Каховської ГЕС. Окупанти зазнали втрат у живій силі, озброєнні та військовій техніці.
Зокрема, в підрозділах 7-ї десантно-штурмової дивізії та 22 армійському корпусі є травмовані, загиблі та зниклі безвісти. Окрім того, у цих підрозділах росіяни втратили декілька польових складів з боєприпасами та провізією, автомобільну та бронетанкову техніку, інше військове майно.