Президент Володимир Зеленський заявив, що перші підрозділи армії Північної Кореї вступлять у бій 27 або 28 жовтня. На тлі цих повідомлень, свій план симетричної відповіді розробляє і Республіка Корея. Серед них найбільш реальним є варіант зняття негласного мораторію на постачання зброї південнокорейського виробництва в Україну. “Флот 2017” вирішив придивитись до оборонної промисловості Республіки Корея.
Південнокорейський військово-промисловий комплекс пройшов шлях від виробництва копій або ліцензійних варіантів іноземної зброї до можливості виробляти власну сучасну зброю. Зокрема, у 2020 році, чотири південнокорейські оборонні компанії увійшли до Top-100 найкращих оборонних компаній світу. Це фірми Hanwha (32 місце), Korea Aerospace Industries (55 місце), LIG Nex1 (68 місце) і Hyundai Rotem (95 місце).
Авіаційна промисловість
У 1950 – 1960-х роках компанія Korean Air була залучена для технічного обслуговування військових літаків іноземного виробництва, які знаходились на озброєнні місцевих ВПС. Першою великою аерокосмічною програмою стало ліцензійне виробництво вертольотів MD 500, яке стартувало у 1976 році. А вже через три роки почалось ліцензійне виробництво винищувачів Northrop F-5.
Другою потужною компанією в цій сфері стала Samsung Aerospace, яка стартувала з виробництва авіаційних двигунів. У 1986 році компанія стала партнером General Dynamics у спільному виробництві F-16 (тривало до 2000 року), а у 1990 році Samsung Aerospace почала ліцензійне виробництво гелікоптерів UH-60 для південнокорейської армії.
Ракетна програма
Все почалось у 1972 році з технічного обслуговування зенітних ракет комплексів MIM-23 Hawk і Nike Hercules. Отримавши достатньо досвіду, Республіка Корея на базі ракет Nike Hercules розробила свою першу балістичну ракету Hyunmoo-1.
В 1990-ті роки, коли «раптом» на території колишнього СРСР з’явилося багато досвідчених інженерів-ракетників, Сеул почав роботу над балістичними ракетами сімейства Hyunmoo-2, в результаті якої з’явились два варіанти: Hyunmoo-2A – з дальністю ураження цілей до 300 кілометрів, а також Hyunmoo-2B з радіусом дії від 500 до 800 кілометрів. Візуально ці ракети — ну, дуже схожі на російські “Іскандери”, проте корейці досі стверджують, що така подібність продиктована функціоналом, а не джерелом запозичення технологій.
У жовтні 2024 року під час святкування 76-річчя створення власних національних збройних сил була презентована балістична ракета Hyunmoo-5. Її характеристики невідомі, але стверджується, що швидкість польоту ракети начебто може досягати навіть 10 Мах і вона призначена для знищення підземної інфраструктури КНДР.
Сухопутні війська
Більшість своєї зброї Південна Корея виробляє для сухопутних сил, оскільки її армія у першу чергу призначена для боротьби з потенційним вторгненням Північної Кореї. Починаючи з 1950-х років, Республіка Корея використовувала зброю американського виробництва: гвинтівки М16, танки М48 та БТР М113. Саме тому перші збройові програми передбачали обслуговування та модернізацію цих зразків за допомогою США.
В 1970-1980-ті роки Республіка Корея почала активно розробляти зброю для своїх сухопутних сил. У 1976 році Південна Корея почала виробляти по ліцензії італійський бронеавтомобіль KM900, а пізніше розробила власний – K200.
Отримавши відмову в придбанні танка M60, у 1980 році Республіка Корея розпочала розробку першого вітчизняного танку. Під наглядом General Dynamics Land Systems Hyundai Precision (нині Hyundai Rotem), був розроблений прототип XK1 на основі прототипу M1 Abrams, XM1. В 1988 році офіційно надійшов на озброєння K1 88-Tank.
Daewoo Precision Industries (нині S&T Motiv) також розробляє різні моделі вогнепальної зброї для сухопутних військ: K1, K2, K3 і K5.
У Південній Кореї виробляється весь асортимент боєприпасів зразка НАТО – від ручних гранат до 155-мм артилерійських снарядів.
Перспективи для України
Попри доволі потужне зростання оборонної промисловості, Республіка Корея, досі залишається критично залежною від агрегатів та компонентів іноземного виробництва. Це сильно обмежує експорт, оскільки країна, яка розробила імпортні частини, може перешкодити експорту всього виробу. І таких прикладів для Південної Кореї було доволі багато. Зокрема, Німеччина заборонила експорт САУ K9 Thunder у Саудівську Аравію та ОАЕ, через те, що у них використовується німецький двигун.
У жовтні 2020 року Великобританія заборонила Південній Кореї продавати Аргентині літаки FA-50, позаяк літак використовує шість деталей британського виробництва. Нагадаємо, тоді Аргентина вибрала FA-50 для заміни застарілих A-4 Skyhawk та тимчасової заміни знятим з експлуатації винищувачам Mirage III.
Тому можливі закупки Україною зброї у Південній Кореї можуть стикнутись з багатьма труднощами. Адже позиція західних союзників, які на словах підтримують наші зусилля в боротьбі з росіянською агресією, може кардинально змінюватись, коли мова заходитиме про закупівлю зброї та про її використання на фронті. Водночас Південна Корея може стати клондайком боєприпасів, особливо на фоні того, що у світі залишилося не так вже й багато не залучених потужностей цього сегменту ринку.
Источник: flot2017.com