В останній вікенд жовтня гігантськими слаломами на Реттенбахському льодовику в австрійському Зольдені за традицією стартує новий сезон Кубка світу з гірськолижного спорту, який стане 59-м в історії. Жінки першими вступлять в боротьбу в суботу, 26 жовтня, а на наступний день на старт вийдуть чоловіки. Зміни в календарі порівняно з минулим сезоном є. Експеримент зі «Speed Opening» на початку листопада швейцарсько-італійськими швидкісними спусками в Церматті/Червінії було визнано невдалим (за два роки через погані погодні умови не вдалося провести жодну із запланованих 8 гонок), і дану локацію з календаря прибрали. Вперше за 5 років на слаломній трасі в Леві в листопаді змагатимуться не лише жінки, але й чоловіки. В той же час, в австрійському Гурглі, який в минулому сезоні вперше приймав змагання Кубка світу, цього року відбудеться не лише чоловічий, але й жіночий слалом. Класичний чоловічий нічний слалом у Мадонна ді Кампільо перемістився в календарі з передріздвяного періоду на початок січня. Наприкінці сезону на чоловіків чекає зв’язка з двох поспіль норвезьких етапів: до традиційних швидкісних змагань в Квітф’єллі додався технічний етап на іншій трасі Олимпіади-1994 – в сусідньому Хаф’єллі. x.com/fisalpine У жінок грудневе північноамериканське турне складатиметься з трьох вікендів замість звичних двох: Кіллінгтон, Бівер Крік і Мон Тремблан, який починаючи з минулого сезону посів в календарі місце Лейк Луїса. У чоловіків грудневе північноамериканське турне, навпаки, складатиметься лише з одного етапу – у Бівер Кріку. До слова, жінки на швидкісній трасі «Birds of Prey» змагатимуться вперше в історії – раніше тут виступали лише чоловіки. Кубок світу повернеться до США у березні на фінал сезону в Сан Веллі. Хайлайтом сезону стане чемпіонат світу в австрійському Заальбах-Хінтерглеммі, який відбудеться з 4 по 16 лютого. Вже після мундіалю жінки завітають на дві не дуже звичних італійських локації – Сестрієре та Ла Туїле. x.com/fisalpine Сумарно в чоловічому Кубку світу заплановано 38 особистих стартів в 19 різних локаціях, у жінок – 37 змагань у 20 локаціях. Дисбаланс у сторону технічних дисциплін знову присутній. У чоловіків заплановано 17 стартів у швидкісних видах проти 21 у технічних, у жінок – 17 проти 20. І, оскільки швидкісні гонки більш чутливі до примх погоди, по ходу сезону, скоріше за все, цей перекос стане ще відчутнішим. Дійові особи Чоловіки Фаворит У статусі беззаперечного фаворита №1 до старту нового сезону підходить володар Кубка світу останніх трьох років, Марко Одерматт. При чому, з кожним роком домінування швейцарця стає все більш яскраво вираженим. І нехай навіть в минулому сезоні він не побив власний рекорд за набраними очками (1947 проти 2042 у сезоні-2022/23), окрім Великого кришталевого глобуса (ВКГ) взяв ще й три малих – в усіх дисциплінах, окрім слалома. Найбільш безроздільно Одерматт домінував у гіганті, де видав серію із 12 перемог поспіль, зовсім трішки не дотягнувшись до рекорду Інгемара Стенмарка у 14 перемог. Насторожувати Марко може хіба що той факт, що переможна серія перервалась на фіналі сезону в Заальбах-Хінтерглеммі, на трасі майбутнього чемпіонату світу 2025 року. В цілому, як би не хотілося висмоктати інтригу з пальця, об’єктивно кажучи, окрім можливих форс-мажорів (а, варто сказати, в цьому плані Одерматту в останні роки везло, і серйозних травм, на відміну від більшості колег, він уникав) немає жодних реальних причин, які можуть завадити швейцарцеві виграти Кубок світу вчетверте поспіль. Марко Одерматт instagram.com/marcoodermatt Другим у загальному заліку в минулому сезоні завдяки блискучій формі під кінець зимової кампанії фінішував партнер Одерматта по збірній Лоїк Мейяр. Талановитий швейцарець у віці 27 років нарешті почав виправдовувати всі видані йому ще в юніорські роки аванси, і з вічно перспективного перетворився на зірку першої величини. Лоїк почав перемагати і регулярно потрапляти на подіум не лише у технічних видах, а й у супергіганті, де двічі фінішував у топ-3 в останніх трьох гонках сезону. Кинути реальний виклик Одерматту в боротьбі за ВКГ Мейяру буде вкрай важко, проте бути одним із перших в черзі на випадок форс-мажору у партнера по команді йому цілком під силу. Що стосується решти швейцарців, то варто зазначити, що пропускає сезон швидкісник Нільс Хінтерманн – у його виявили рак лімфовузлів. Захворювання вдалося діагностувати на ранній стадії, тому прогнози лікарів оптимістичні – Нільс сподівається повернутися в олімпійському сезоні-2025/26. Одним із відкриттів минулої зимової кампанії став інший спеціаліст швидкісних дисциплін, Франьо Фон Алльмен, який вже встиг навіть вперше піднятися на подіум на Кубку світу. Враховуючи, що минулий сезон фактично був для нього дебютним на Кубку світу, від 23-річного експризера юніорських чемпіонатів світу можна чекати подальшого прогресу. У віці 34 років раптово видав свій найкращий сезон у кар’єрі Томас Тумлер, який у останніх п’ятьох гігантах сезону не опускався нижче восьмого місця, а на фіналі в Заальбаху, на трасі чемпіонату світу, навіть вперше за 6 років піднявся на подіум у своїй основній дисципліні. Міцними середняками можна назвати Джастіна Мурізьє, Джино Кавіцеля і майстра супергіганту Стефана Рогентіна. Даніель Юле у минулому сезоні здобув епічну перемогу в слаломі у Шамоні, прорвавшись з 30-го місця після першої спроби, проте його загальний рівень по сезону був далеко не найкращим. На спаді перебувають кар’єри досвідчених слаломістів Луки Ерні та Рамона Ценхойзерна. Головна загроза Чи не єдиним гонщиком, який теоретично може нав’язати Одерматту боротьбу в загальному заліку, є Сіпрієн Сарразен. У віці 29 років француз раптово зробив просто колосальний якісний стрибок і перетворився у найкращого швидкісника світу поряд з Одерматтом. Лише травма під кінець сезону не дозволила йому поборотися за Малий кришталевий глобус (МКГ) в швидкісному спуску та призвела до падіння з другого на п’яте місце в загальному заліку. Судячи з усього, в новій зимові кампанії Сарразен справді спробує поборотися зі швейцарським гегемоном за генеральну класифікацію, оскільки Сіпрієн виступить в гіганті на відкритті сезону в Зольдені – ймовірно, він планує брати участь у змаганнях у даному виді регулярно. При цьому, гігант не є для нього незвіданою територією: раніше француз регулярно виступав у цій дисципліні, певний час вона навіть було його основною. Сіпрієн Сарразен instagram.com/cyprien_sarrazin А ось багаторічний лідер збірної Франції, Алексі Пінтуро, відкриття сезону в Зольдені пропустить. У січні поточного року він порвав хрестоподібні зв’язки коліна на етапі у Венгені, і почав тренуватися на лижах лише наприкінці серпня. Оскільки підготовка до сезону йшла із суттєвим запізненням, замість виступу в Зольдені Пінтуро буде посилено тренуватися для того, щоб бути конкурентоздатним на наступних стартах. Що стосується меню дисциплін, у яких Алексі планує виступати, то тут він буде притримуватися минулорічної програми: гігант плюс швидкісні види, від слалому француз відмовився. Щодо слалому, то тут у Франції всі надії на олімпійського чемпіона Пекіна Клемана Ноеля. Він завжди був дуже нестабільним, проте впродовж багатьох років вважалося, що за своїм потенціалом саме він є найшвидшим слаломістом світу, і, коли Клеману вдається уникнути грубих помилок – протистояти йому дуже важко. Проте минулого сезону статус Ноеля як потенційно найкращого слаломіста світу почав викликати небезпідставні сумніви, і французу доведеться постаратися, щоб відновити своє реноме. Спроби розширити свою спеціалізацію і почати практикувати гігант на фоні невдач у слаломі виглядали недоречними. Австрія Непрості часи переживає збірна Австрії, нехай у чоловічій команді справи і не настільки кепські, як у жінок. У минулому сезоні реальною загрозою Одерматту виглядав Марко Шварц. Колишній володар Малого Кубка світу в слаломі перетворився на справжнього універсала, здатного підніматися на подіум в усіх чотирьох дисциплінах. І це приносило свої плоди: саме Шварц у минулому сезоні пішов на різдвяну паузу в статусі лідера загального заліку. Нажаль, зразу після неї підчас швидкісного спуску в Борміо Марко впав і порвав хрестоподібні зв’язки коліна – інтрига в Кубку світу була похоронена в одну мить. Відновлення після такої важкої травми проходило непросто, а влітку до цього додалися і проблеми зі спиною. На початку вересня Шварц переніс операцію на міжхребцевому диску і заявив, що форсувати своє відновлення не хоче, навіть незважаючи на домашній чемпіонат світу в лютому. Тому, ні про яку боротьбу за загальний залік цього сезону мова йти не може – взагалі не факт, що ми хоча б раз побачимо Марко на старті гонки. За відсутності Шварца лідером збірної Австрії став Мануель Феллер. 32-річний австрієць, який протягом усієї своєї кар’єри був уособленням нестабільності, раптово перевтілився і завоював Малий Кубок світу в слаломі. У швидкісних видах головні надії пов’язані з Вінсентом Кріхмайром, а також з Рафаелем Хаазером, який здатен боротися за найвищі місця у супергіганті. Мануель Феллер instagram.com/manuel.feller.official Після раптового злету в сезоні-2021/22 Йоханнес Штрольц минулу зимову кампанію провалив, повернувшись на той рівень, на якому він звик бути протягом більшої частини своєї кар’єри. Міхаель Матт на старті минулого сезону в Гурглі вперше за майже 5 років піднявся на подіум в слаломі, проте це виявилось лише разовим спалахом, а не систематичним поверненням на піковий рівень 6-7-річної давності. Норвегія Не зможе розраховувати на свого лідера і збірна Норвегії. Як і Пінтуро, Александер Омодт Кілде отримав важку травму в Венгені. Вивих плеча і глибока рана ноги – на перший погляд здавалося, що для норвежця відновлення буде набагато простішим, ніж для француза чи для Марко Шварца. Вже в червні він знову став на лижі, проте наприкінці липня у Кілде знайшли інфекцію в плечі. Знадобилися ще дві операції, тривалий курс антибіотиків, але і це не допомогло. За декілька днів до старту сезону Кілде оголосив, що зимову кампанію-2024/25 пропускає – потрібне ще одне хірургічне втручання. Втім, з підміною лідера у норвежців повний порядок. Перш за все, це досвідчений Хенрік Крістофферсен. Минулий сезон для нього був неоднозначним. З одного боку – чемпіон світу в слаломі постійно скаржився на те, що не може показувати максимальні швидкості через те, що йому не вдається підібрати оптимальних налаштувань для своїх нових лиж Van Deer (це при тому, що на інвентарі цього бренду він проводив уже другий сезон), і лише двічі піднявся на подіум на Кубку світу. Хенрік Крістофферсен instagram.com/h_kristoffersen З іншого боку – Крістофферсен був дуже стабільний, і, незважаючи на всього два подіуми, фінішував четвертим у загальному заліку. Якщо за літо Хенрік зумів розібратися зі своїм інвентарем – то з такою стабільністю йому цілком під силу взяти Малий Кубок світу в слаломі і фінішувати у топ-3 генеральної класифікації. Є у Норвегії і сильне молоде покоління технарів: Атле Лі Макграт і дворазовий чемпіон світу серед юніорів, Александер Стеен Ольсен. На рахунку обох уже є перемоги на етапах Кубка світу, якщо додати в стабільності – то також можна боротися за найвищі місця в загальному заліку. Найкращим виявився минулий сезон у кар’єрі 27-річного Тімона Хаугана. Не забуваємо і про ветерана Себастьяна Фосса-Солевога, хоча він в останні кілька років тільки деградує. Італія Не найкращі часи переживає збірна Італії. Так, Домінік Паріс залишається одним із найкращих швидкісників світу, здатним щосезону здобувати декілька перемог, причому, здебільшого на найпрестижніших етапах Кубку світу. Проте лідер «Скуадри Адзурри» уже не виглядає претендентом на найвищі місця у загальному заліку, як це було у сезоні-2018/19 до важкої травми коліна. Домінік Паріс instagram.com/dominikparis Прибавили в останні два сезони ще два швидкісники, Маттіа Кассе і Гульєльмо Боска, причому, обидва зробили це у віці 30+ років. На окремих стартах у швидкісному спуску здатен боротися за подіуми і Флоріан Шидер. А ось з технічними дисциплінами у італійців все суттєво гірше. Гігантист Лука Де Аліпрандіні, незважаючи на сенсаційне срібло домашнього ЧС-2021, глобально так і залишився гонщиком другого ешелону. Головною молодою надією є Філіппо Делла Віте, проте він менш ніж за два тижні до відкриття сезону зламав великий палець руки. Його участь у стартовому етапі в Зольдені до останнього була під питанням. Алекс Вінатцер вважався суперталантом на молодіжному рівні, проте серед дорослих стати елітним слаломістом так поки що і не зміг – катастрофічно бракує стабільності. При цьому, в попередні два сезони Алекс почав ходити гігант, по ходу попередньої кампанії домігся у цій дисципліні значного прогресу і вже кілька разів був на підступах по подіуму. Станом на кінець минулого сезону саме гігант вже можна було називати його коронним видом. Інші З національним різноманіттям у чоловічих гірських лижах все гаразд. Свій найкращий сезон провів німець Лінус Штрассер, який у січні виграв два поспіль суперпрестижні слаломи – в Кітцбюелі та Шладмінгу – і фінішував другим у слаломному заліку Кубка світу. Є у німців і серйозна кадрова втрата перед стартом сезону: у зв’язку з мітохондріальною дисфункцією не раніше січня з’явиться на старті досвідчений швидкісник Андреас Зандер. Здатні боротися за високі місця у слаломі також представники екзотичних за гірськолижними мірками країн – досвідчений британець Дейв Райдінг та болгарин Альберт Попов. Відкриттям сезону-2022/23 став грек Ей Джей Гінніс, проте минулу кампанію він провалив, жодного разу не піднявшись вище за 9 місце. Катастрофічно нестабільний Крістоффер Якобсен по ходу минулого сезону видав незвичну для себе серію з чотирьох доїздів до фінішу поспіль, і одного разу навіть піднявся на подіум. Потенціал у 30-річного шведа дуже високий, тому періодично боротися за призові місця йому під силу. У гіганті залишаються гонщиками топ-рівня словенець Жан Краньєц та хорват Філіп Зубчіч. Останній при цьому ще й регулярно набирає очки в слаломі, і здатен вчергове фінішувати у топ-10 загального заліку. В цілому, рівень конкуренції у чоловічому гіганті у минулому сезоні був не дуже високим, і декілька елітних гонщиків були за своїм рівнем на голову вищими за решту. Жан Краньєц і Філіп Зубчіч instagram.com/filipzubcic10 Періодично порушником спокою в цій дисципліні був андорець Жоан Верду, якому навіть вдалося двічі піднятися на подіум – на першому та останньому гіганті сезону. Менш ніж на два тижні до старту нової кампанії підчас тренування на Реттенбахському льодовику він пошкодив своє багатостраждальне праве коліно, на якому переніс уже три операції. Нічого серйозного, але старт в Зольдені довгий час був під питанням. Північноамериканські збірні зараз, можливо, не мають у своєму складі суперзірок рівня на кшталт Боде Міллера чи Теда Лігеті, але сильних гонщиків там достатньо. У Канади це пер за все швидкісники Джеймс Кроуфорд та Ніколас Александер. Перший за рахунок свого більшого універсалізму (окрім швидкісних видів, він також виступає у гіганті) має вищі шанси у загальному заліку. США у швидкісних видах розраховує, перш за все, на Раяна Кокрана-Зігле та Брюса Беннетта. Перший із них сподіватиметься повернутися до рівня 3-4-річної давності, другий здатен здивувати на окремих стартах, в першу чергу – на своєму улюбленому «Саслонгу» у Валь Гардені. У технічних видах ставка на колись дуже талановитого Рівера Радамуса, який у минулому сезоні на домашньому етапі в Палісейдс Тахо нарешті дістався до першого подіуму на Кубку світу. Великі повернення Новий сезон буде дуже інтригуючим перш за все через два дуже гучних повернення – Марселя Хіршера та Лукаса Бротена. Камбек легендарного австрійця вийшов, без перебільшення, сенсаційним. Безумовно, коли Марсель завершив кар’єру в 2019 році у віці всього 30 років, були думки про те, що це занадто рано, і що він ще може повернутися – наприклад, на олімпійський сезон-2021/22. Проте у 2024 році питання повернення Хіршера, здавалося, уже давно перестало бути актуальним. Але 8-разовий володар ВКГ все-таки повернувся, хоча цей камбек більше продиктований не спортивними амбіціями, а бажанням просувати свою марку лиж Van Deer. Після повернення Хіршер виступатиме під прапором Нідерландів, звідки родом його мама. Чи може один із найкращих гірськолижників у історії бути конкурентоздатним на топрівні у 35-річному віці після пропуску 5 років? У цьому є великі сумніви, на які наштовхує як логіка, так і інсайди, які просочилися з тренувального табору Марселя за два тижні до старту сезону. В контрольному тренуванні в гіганті він начебто програв зірковій новозеландці Еліс Робінсон. Сам Хіршер ці чутки спростував, проте заявив, що потрапляння до топ-15 на даний момент нереальне, і від бажаного рівня його відділяє 4 секунди. Форма явно далека від найкращих зразків Марселя, тому і його участь у відкритті сезону в Зольдені до останнього була під питанням. Марсель Хіршер instagram.com/marcel__hirscher А ось повернення Лукаса Бротена відверто читалося. У сезоні-2022/23 норвежець завоював МКГ у слаломі, проте перед стартом минулої зимової кампанії шокував усіх своєю заявою про завершення кар’єри у віці 23 років. Таке рішення Бротена було спричинене тривалим конфліктом з Норвезькою лижною федерацією з приводу можливості виступати з логотипами особистих, а не командних спонсорів. Спочатку здавалося, що це просто блеф від Лукаса, проте його наміри виявилися абсолютно серйозними. Втім, уже тоді було доволі очевидно, що Бротен пішов не назавжди, а, цілком імовірно, повернеться через рік – або знайшовши компроміс із Норвезькою лижною федерацією, або з новим спортивним громадянством. Лукас вибрав другий варіант, і буде виступати під екзотичним для гірських лиж бразильським прапором. Як і у випадку з Хіршером, це пов’язано з тим, що мати спортсмена родом із цієї країни. В реальності ніякої збірної Бразилії з гірськолижного спорту, звісно, не існує: Бротен тренується все в тій же Норвегії, просто зі своєю персональною командою і повною свободою вибору особистих спонсорів. І в те, що повернення Лукаса буде успішним, віриться охоче. Тут і молодший вік, і всього лиш річна перерва, і статус одного із найкращих технарів світу на момент завершення кар’єри. Можливо, Бротену знадобиться декілька гонок для того, щоб знову відчути змагальний ритм, проте, цілком імовірно, що уже в сезоні-2024/25 він приноситиме Бразилії перемоги на Кубку світу і боротиметься за МКГ у слаломі. Жінки Чемпіон У статусі чинного чемпіона на старт виходить Лара Гут-Бехрамі. У минулому сезоні швейцарка скористалася травмою Мікаели Шиффрін і через 8 років завоювала свій другий у кар’єрі ВКГ. Захистити свій титул Ларі буде непросто, враховуючи, що американка підходить до старту сезону в повній бойовій готовності. Гут-Бехрамі здатна регулярно боротися за перемоги у трьох дисциплінах (в усіх, окрім слалому), проте не завжди одночасно: найчастіше у неї просідає швидкісний спуск. Саме цей компонент, очевидно, швейцарка і вирішила підтягнути у міжсезоння: вона припинила співпрацю зі своїм тренером Алехо Ервасом (той перейшов до команди Марко Одерматта) і готувалася до сезону під керівництвом екстренера Соф’ї Годжі Флавіо Ді Джорджо.Безумовно, Лара не буде фаворитом №1 в боротьбі за ВКГ, проте шанси захистити титул у неї є, і не тільки в разі нової травми Шиффрін. Зазначимо, що восени вона в тяжкій формі перехворіла на грип і підходить до старту в Зольдені не в оптимальній готовності. Лара Гут-Бехрамі Минулий сезон не був рекордним в плані кількості травм, проте виявився аномальним з точку зору пошкоджень саме топових гірськолижниць. Постраждала від цього явища і збірна Швейцарії. У грудні почергово зламалися зіркова швидкісниця Корінн Сутер (розрив хрестоподібної зв’язки коліна) і слаломістка Венді Холденер, у якої була травма гомілки. Пошкодження останньої було не настільки серйозним з точки зору тривалості процесу відновлення, а ось Сутер почала тренуватися лише в середині серпня та заявила, що форсувати свою форму не збирається. Скоріше за все, Корінн ми побачимо на перших швидкісних стартах сезону, проте, цілком імовірно, оптимальну форму вона набере не зразу. Неодноразово невдало розпочинала сезон Мішель Гізін, причому, не завжди це було пов’язано з якимось об’єктивними причинами. Саме тому швейцарці, за всього її універсалізму, важко розраховувати на щось більше, ніж місце у другій половині топ-10 загального заліку. Колись дуже перспективна Каміль Раст у минулому сезоні нарешті почала виправдовувати видані колись аванси, і тепер сподівається нарешті дістатися до першого в кар’єрі подіуму на Кубку світу – на підступах до топ-3 у минулому сезону вона бувала неодноразово. Сподівається пройти цей же шлях і ще одна «вічно молода і талановита» Мелані Мейяр, хоча її можливості перманентно сковують проблеми з коліном. У швидкісних видах надії Швейцарії, окрім Гут-Бехрамі та Сутер, пов’язані також з Ясмін Флюрі, у якої супергігант помітно відстає від даунхілу. Фаворит Претендентом №1 на ВКГ, безумовно, є Мікаела Шиффрін – в оптимальних кондиціях велика американка була і залишається найсильнішою гірськолижницею світу за своїм потенціалом. До старту сезону вона підходить із 97 перемогами на Кубку світу і має прекрасні шанси відсвяткувати ювілей ще у календарному 2024 році. Що стосується розкладу стартів Шиффрін, то вона не хоче нещадно експлуатувати себе і не планує виступати у швидкісному спуску, обмежившись тільки супергігантом і технічними видами. За умови відсутності травм та хвороб цього може виявитися цілком достатньо для завоювання п’ятого у кар’єрі ВКГ. Мікаела Шиффрін instagram.com/mikaelashiffrin Окрім Шиффрін, у технічних видах США може розраховувати також на Полу Мольцан, яка у попередні два сезони по разу підіймалась на подіум в слаломі. У швидкісних видах надії США пов’язані з Жаклін Вайлз, яка у минулому сезоні вперше за 6 років потрапила до топ-3 на Кубку світу, та на повернення Брізі Джонсон, у якої в грудні закінчиться термін річної дискваліфікації за пропуск допінг-тестів. Зіркові італійки Поряд із Швейцарією, найсильнішою командою сучасності є збірна Італії. Федеріка Бріньоне у минулому сезоні цілком могла би випередити Гут-Бехрамі у боротьбі за загальний залік, якби не просідання форми в середині зимової кампанії, пов’язане з хворобою. І, незважаючи на 34-річний вік, італійка до старту нового сезону підходить у статусі одного із головних фаворитів. А ось для Марти Бассіно минулий сезон виявився невдалим, особливо це стосується її профільної дисципліни, гіганта, де вона за зимову кампанію 2023/24 років жодного разу не піднялася на подіум. Поступово спеціалізація Марти починає зміщуватися в сторону швидкісних видів, проте там її можливості помітно сковує фактор скромних антропометричних даних: на деяких супершвидкісних і силових трасах у неї шансів на призові місця немає навіть умови абсолютно чистого з технічної точки зору прокату. Тому без повернення на піковий рівень в гіганті розраховувати на найвищі місця у загальному заліку Бассіно не варто. Туманними виглядають перспективи найкращої швидкісниці сучасності, Соф’ї Годжі. У минулому сезоні вона знову не уникнула серйозної травми – цього раз постраждала стопа. Годжі уже неодноразово вдавалося успішно та швидко повертатися на найвищий рівень, проте сама вона зізнається, що цього разу реабілітація давалася їй важче, ніж будь-коли раніше. Соф’я Годжа instagram.com/iamsofiagoggia На перших швидкісних стартах сезону в Бівер Кріку ми її, скоріше за все, побачимо, питання лише в якій формі. Минулого року Соф’я вирішила згадати молодість: знову активно працювала над гігантом і домоглася у цьому неабияких успіхів – до травми її повернення на подіум у цій дисципліні назрівало. Зараз же Годжі не до гіганта – тут би, для початку, хоч у рідних швидкісних видах на звичний рівень повернутися. Тому на відкритті сезону в Зольдені ми її не побачимо, а в загальному заліку шанси Соф’ї не надто високі. Ще одна класна швидкісниця, Елена Куртоні, пропустила практично весь минулий сезон через перелом крижової кістки, і сподівається з часом повернутися на рівень зразка сезону-2022/23, який став для неї найкращим у кар’єрі. Кризова Австрія Дуже непрості часі переживає зараз славетна збірна Австрії, особливо її технічна частина. Там у команди ціла плеяда досить сильних за потенціалом спортсменок на чолі з зірковою Катаріною Лінсбергер, проте більшість з них переживають глибокий спад у кар’єрі. Не допомогло навіть повне перезавантаження тренерського штабу перед стартом минулого сезону. У багатьох цей спад пов’язаний і з наслідками ряду важких травм. Стефані Бруннер у 2016 – 2019 роках була однією із найперспективніших гігантисток світу, проте чотири розриви хрестоподібних зв’язок коліна помітно підрізали їй крила, і повернутися на колишній рівень вона не може. Ще один спеціаліст гіганту, Елізабер Каппаурер, у сезоні-2022/23 вперше за 5 років знову почала набирати очки в Кубку світу, переживши чорну полосу з 6 переломів ноги за півтора року, проте за два з половиною тижні до старту нового сезону травмувала коліно на тренуванні в Зольдені. Каппаурер пропустить 5-6 тижнів і сподівається повернутися в гонки на етапі в Кіллінгтоні наприкінці листопада. Корнелія Хюттер instagram.com/connyhuetter Зі швидкісними видами у Австрії все не так погано. Корнелія Хюттер видала свій найкращий сезон у кар’єрі, завоювавши МКГ у швидкісному спуску та замкнувши топ-5 загального заліку. Сильні результати демонструють також Стефані Венір і Мір’ям Пухнер, які у вдалі для себе дні здатні боротися навіть за перемогу. Інші Протягом багатьох років головною суперницею Шиффрін – як у слаломі, так і в загальному заліку – була Петра Влхова. Весь цей час важкі травми оминали зіркову словачку боком, проте у минулому сезоні не пощастило і їй: розрив хрестоподібних зв’язок коліна на домашньому етапі в Ясній, пов’язаний, значною мірою, із поганою підготовкою снігового полотна траси. Відновлення триває непросто, Влхова вже оголосила про те, що стартову частину нового сезону пропустить і повернеться в гонки, скоріше за все, лише в грудні. Це викреслює її з числа претенденток на загальний залік і створює додаткові проблеми потенційним суперницям Шиффрін: не буде головної конкурентки, яка забирала у неї чимало очок у слаломі. Враховуючи те, наскільки важко у сучасних жіночих гірських лижах спортсменкам дається повернення після розриву «хрестів», далеко не факт, що камбек Петри зразу вийде успішним. Після невдалого періоду в кар’єрі Еліс Робінсон у минулій зимовій кампанії вона не просто повернулась на свій піковий рівень, а й взагалі видала найурожайніший за кількістю подіумів сезон у кар’єрі – 5 штук. При цьому новозеландка додала в супергіганті, все активніше ходить швидкісний спуск – є хороші шанси вперше завершити Кубок світу в топ-10 загального заліку. У попередні роки Робінсон зазвичай дуже сильно розпочинала та завершувала сезон, тому чекаємо від неї успіхів уже в Зольдені. Еліс Робінсон instagram.com/alicerobins0n Лідером збірної Швеції залишається досвідчена Сара Хектор, яка, залишаючись на топ-рівні в гіганті, додає у слаломі. Її багаторічна партнерка по команді, чиста слаломістка Анна Свенн-Ларссон, жахливо розпочинала минулий сезон, проте додала в другій його половині та здобула другу в кар’єрі перемогу на Кубку світу. Є у шведок і талановите молоде покоління в технічних дисциплінах – це Ханна Аронссон Елфманн і Корнелія Елунд. Більш талановитою є триразова чемпіонка світу серед юніорів, Аронссон Елфманн, проте минулий сезон для неї вийшов невдалим: вона зламала стопу напередодні старту зимової кампанії та не зуміла набрати оптимальну форму по ходу Кубку світу. Втім, її величезний талант сумнівів не викликає, тому вже у новому сезоні варто чекати від неї помітного прогресу. Елунд на три роки молодша за Ханну, їй лише 19 років, і поки що вона ходить лише слалом. Хоча не виключено, що вже у новому сезоні почне розширяти свою спеціалізацію. Збірна Норвегії після завершення кар’єри Рагнхільд Мовінкель буде сподіватися, перш за все, на Кайсу Вікхофф Лі, яка ще у позаминулому сезоні дісталася до своєї першої в кар’єрі перемоги на Кубку світу, а у минулій зимовій кампанії почала ходити гігант, і зразу досить непогано: десяте місце в першій же гонці в Ясній. Втім, головні надії Норвегії в технічних видах пов’язані з Міною Фюрст Хольтманн і Теа Луїзою Стьєрнесунд. Хольтманн любить трасу в Зольдені, тому чекаємо від неї успіхів уже на відкритті сезону. Лідером збірної Німеччини залишається Лєна Дюрр, якій спільні тренування з Петрою Влховою в останні кілька років дозволили закріпитися на топ-рівні у слаломі. Тепер головне, щоб не поверталася стара проблема другої спроби. Як слаломістка розпочинала свою кар’єру талановита Емма Айхер, але зараз вона перетворилася на абсолютного універсала, який набирає очки в усіх дисциплінах. Проте проблема в тому, що в жодному з видів вона на топовий рівень так досі й не вийшла – здається, розширенням спеціалізації 20-річна німкеня зайнялася занадто рано. У швидкісних видах головною ставкою Бундестіму залишається Кіра Вайдле, яка у міжсезоння вийшла заміж і тепер виступатиме під подвійним прізвищем Вайдле-Вінкельманн. Для зіркової швидкісниці Ілки Штухец минулий сезон вийшов трохи слабшим за попередній, і вона вирішила внести зміни до своєї тренувальної команди. 34-річна словенка більше не працюватиме під керівництвом своєї мами Дар’ї, її обов’язки виконуватиме Алеш Горза. У технічних видах у Словенії сподіваються на прогрес талановитої Андреї Слокар, чиє повернення після розриву хрестоподібних зв’язок коліна поки що виходить невдалим. Ілка Штухец instagram.com/ilkastuhec Лідер збірної Канади Валері Греньє також все міжсезоння присвятила відновленню після розриву хрестоподібної зв’язки. Тренування гігантистка відновила лише у вересні, тому оптимальних кондицій чекати від неї на старті сезону точно не варто, перший етап у Зольдені вона взагалі пропускає і сподівається повернутися наприкінці листопада в Кіллнгтоні. У слаломі надії Канади пов’язані з Елі Нулльмеєр та з сенсаційною чемпіонкою світу Лоранс Сен-Жермен, яка минулий сезон відверто провалила. Дві топові слаломістки є у збірної Хорватії – це досвідчена Леона Поповіч, для якої друга половина минулого сезону була невдалою, і молодий суперталант Зрінка Лютіч. У минулому сезоні вона, закріпившись у першій стартовій групі на Кубку світу, відмовилась від надризикової тактики «пан або пропав», за рахунок чого помітно додала в стабільності. По ходу сезону Лютіч почала активно ходити гігант, і зараз у неї ця дисципліна вже практично на одному рівні за слаломом. Відсутність Влхової на старті сезону підвищує її шанси почати регулярно потрапляти на подіуми. Легенда сноуборду Естер Ледецка на фіналі минулого сезону в Заальбах-Хінтерглеммі здобула першу за два роки перемогу на Кубку світу і знову довела, що, незважаючи на всю свою нестабільність, в окремі вдалі дні здатна творити сенсації. Враховуючи, що у 2025 році чемпіонат світу відбудеться саме у Заальбаху, чому б Ледецкій не повторити свій трюк зразка Олімпіади-2018? У слаломі сподівання Чехії пов’язані з досвідченою Мартіною Дубовскою, хоча їй у минулому сезоні співпраця з іменитим Лівіо Магоні особливих дивідендів не принесла. Доволі успішно повернулася у минулому сезоні після розриву хрестоподібних зв’язок коліна талановита італійка Лара Кольтурі, яка виступає під прапором Албанії. У новому сезоні дочка олімпійської чемпіонки Даніели Чеккареллі планує пробувати свої сили не лише у технічних видах, а й у супергіганті, і тут варто сподіватися, що вона не повторить помилок Емми Айхер і не почне розширювати свою спеціалізацію занадто рано. Лара Кольтурі instagram.com/laracolturiofficial Чи не головним відкриттям минулого сезону стала Дженіфера Германе. 21-річна латвійка з перших же стартів на Кубку світу почала регулярно потрапляти до топ-10 у слаломі. Якщо їй вдасться закріпитися в елітній групі й отримувати вигідні стартові номери, то можна замахуватися і на місця у топ-5 – дівчина дуже талановита. Збірній Франції катастрофічно не вистачає яскравого лідера команди після завершення кар’єри Тесси Ворлі. Досвідчена гігантистка Клара Дірез і молода слаломістка К’яра Пожно поки що до рівня Ворлі дуже далекі, проте у минулому сезоні помітно додали. У швидкісних видах сподівання покладаються на Лору Гош та Роману Мірадолі. Вистрілила наприкінці минулого сезону Ельведіна Музаферія. 25-річна боснійка виступає на Кубку світу вже не перший рік, проте у другій половині минулої кампанії вийшла на якісно новий для себе рівень. У Фінляндії сподіваються на те, що талановита слаломістка Роза Похйолайнен нарешті повністю відновиться після травми і почне хоча б стабільно набирати очки.