Для російської економіки це дуже важкий тягар. Таку думку 24 Каналу висловив економіст Максим Блант, додавши, що варто лише подивитися на карту, щоб зрозуміти, який великий фронт і скільки коштів на це потребують окупанти.
Хто в Росії відчує зміни в економіці
Найбільше навантаження впало на тих людей, які справді щось виготовляють для внутрішнього та зовнішнього ринків. Цікаво, що росіян, які працювали у таких сферах, стало значно менше. Частина виїхала, хтось пішов воювати чи перейшов на роботу на оборонні підприємства.
Раніше оборонна сфера була шляхом одержання експортних коштів для Росії. Але з початком повномасштабної війни все сталося навпаки. Тепер ця галузь сама потребує вкладень. До того ж мовиться не лише про армію, а про різноманітні силові структури, які належать Міністерству оборони.
Товарів стає менше, а грошей дедалі більше. Показник в 40% на оборону – це лише попередня цифра, але для мене вона не є несподіванкою. Після збільшення чисельності армії іншого навіть не треба було очікувати,
– зауважив Максим Блант.
Достатньо подивитися, що відбувається на фронті, щоб зрозуміти, що Росія змушена виділяти туди багато коштів. Навіть якщо в міністерства оборони є якісь стратегічні чи тактичні плани на наступний рік, то навряд чи вони поділилися ними з міністерством фінансів.
У 2023 році, коли складався бюджет, російські чиновники думали, що війна до 2024 – 2025 року закінчиться. Тому передбачили зменшення оборонних витрат. Але концепція змінилася.
Тепер росіянам доведеться згадати гасла Другої світової війни про затягування поясів та «гармати замість масла». У російській економіці зараз саме так і відбувається. Люди, які виготовляли масло, перейшли на випуск гармат, бо там більше платять,
– розповів економіст.
Чому в Росії дефіцит силовиків
Члени силових структур віддають перевагу йти воювати в Україну, адже там можна більше заробити. Це стосується не тільки поліцейських, а будь-яких сфер економіки, бо на війні справді платять більше.
Якби поліція менше боролася з нелегальними мігрантами, то, можливо, ситуація на ринку праці була б трошки іншою. Оскільки і з цього боку влада сама «стріляє собі в коліна», тому й маємо гострий дефіцит кадрів,
– підкреслив Максим Блант.
Працювати нема кому, а якби не було війни, то не доводилося б платити такі великі гроші за підписання контрактів. Але по-іншому воювати ніхто не хоче, тому треба платити. Це впливає на всю систему: збільшується інфляція, ріст цін випереджає ріст зарплатні. Чим більше влада виділяє коштів, тим швидше ростуть ціни й доводиться підвищувати зарплати.
«В іншому випадку, якщо людям не платитимуть, може вийти дуже погана ситуація. Ця пастка вже починає працювати», – підсумував економіст.