https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/f7aba9036f7a805a2f0133f89dfcc3c5.git
Була створена ситуація оперативної невизначеності для загарбника, тому що поява підрозділів морської піхоти біля селища Кринки сприймалися ворогом і закордонними експертами, як крок щодо створення і розширення плацдарму для подальших наступальних дій, включно з наступом на Крим Зміст
Ситуація на фронті — Кринки Сьогодні 18 липня наше військове командування нарешті дало оцінки ситуації на лівобережжі Херсонщини, зокрема в селищі Кринки. На тлі повідомлень у засобах масової інформації, що наші військові відійшли з Кринків, і з’явилися дані про втрати українських бійців у боях за цю ділянку.
Речник ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій заявив, що ситуація в Кринках не така критична, як її інтерпретують деякі медіаблогери, Сили оборони України продовжують виконувати бойові завдання на лівобережжі Дніпра, зокрема і в районі населеного пункту Кринки. Речник ОСУВ «Таврія» зазначив, що селище повністю знищено ворожими обстрілами і там немає де тримати оборону, тому наші підрозділи відійшли на інші плацдарми. Лиховій сказав, що бойова робота на лівобережжі Дніпра продовжується.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/697316bce6b15c0dc18fb8060525c830
Нагадаю, що Кринки розташовані за 30 км на схід від Херсону та десь за 2 км від річки Дніпро. Це селище витягнуто на декілька кілометрів вздовж декількох доріг. Бойові дії за участі нашої піхоти й інших підрозділів ТрО, Сил Спеціальних Операцій почалися 14 жовтня минулого року. Причому максимальна чисельність морських піхотинців становила лише декілька сотень у найбільш пікові моменти на цій ділянці фронту.
Які наслідки це мало? Треба зробити проміжні висновки, тому що бойові дії в Кринках — це елементи всіх бойових дій на протяжності від Олешок, Козачих Лагерів до Кринків. Які висновки можна зробити? Насамперед це ускладнило ворогу можливість обстрілу сіл на правому березі та Херсона. Позбавило противника ініціативи й можливості здійснювати рейдові дії на правому березі, а такі ризики були на той час.
Дії в Кринках та на інших ділянках лівого берега відтягнули на себе значні сили противника, які він міг застосувати на інших ділянках. Була створена ситуація оперативної невизначеності для загарбника, тому що поява підрозділів морської піхоти сприймалися ворогом і закордонними експертами, як крок щодо створення і розширення плацдарму для подальших наступальних дій, включно з наступом на Крим.
Можливо це фантастично, але ворог на це реагував, бо боявся такого наступу. І навіть боявся того, що дії наших підрозділів можуть розсікти на кілька частин і скувати російське угруповання «Дніпро» під керівництвом генерала Теплинського. Тобто противник вимушений був підтягувати резерви на цю ділянку, посилюючи цей напрямок десантниками. Угруповання «Дніпро» відтоді, коли почали діяти наші морські піхотинці, зросло в чисельності.
Ворог намагався штурмувати наші підрозділи танками, бронетехнікою, живою силою, але все знищувалось. Тобто ця операція завдала ворогу значних втрат, у тому числі шляхом напрацьованої взаємодії між підрозділами морської піхоти, артилерії, безпілотників з правого берега Дніпра. Тоді ж була напрацьована низка нових тактичних прийомів, а також були вдосконалені засоби використання безпілотників.
Згадаємо, що на цій ділянці фронту діяли «Птахи Мадяра». Цей підрозділ з роти став батальйоном, а потім полком. Технологічні рішення з використанням РЕБ і FPV-дронів призвели до того, що противник зазнав значних втрат. А ми напрацювали технологічні прийоми, які зараз використовуються і на інших напрямках фронту.
Розуміємо, що кожен зайнятий або залишений рубіж має свою логіку і ціну. Думаю, бої на лівому березі у Кринках, Олешках є унікальними щодо своєї складності. Для наших бійців, які там діяли, ці бої сприймалися як пекельні. Часто, як дорога в один кінець, тому що і ротація, і евакуація була вкрай складною, а часом неможливою.
Видання «Слідство.Інфо» опублікувало дані, що під час боїв на лівому березі Дніпра у Кринках загинули 262 українських військовослужбовців, а 788 зникли безвісти, це дуже висока ціна.
Операція на лівому березі Дніпра минулого року й зараз має логіку і доцільність, проте від командирів залежить основний тягар вибору і дій, від їхньої совісті й майстерності залежить те, як збалансувати ціль операції та ціну, яку за неї доведеться заплатити.
Про мілітарні стартапи А далі будемо говорити про мілітарні стартапи, про технологічні проєкти, які можуть суттєво посилити оборонні й наступальні можливості Збройних сил України. Зараз технологічні прориви здійснюються як за рахунок держави, так і за рахунок приватних інвестицій, які є більш чутливі до можливостей, перспектив та відкривають ті чи інші ідеї. В Україні з’являються нові венчурні фонди, які інвестують у військові розробки. Поговоримо про таку діяльність на прикладі венчурного фонду «Незламні».
Дмитро Дубровський, співзасновник Uklon та фонду «Незламні», defence-tech інвестор, розповів, що разом з партнерами був створений фонд «Незламні», який складає $2 млн. Ці гроші були зароблені співзасновниками та інвестовані у фонд, з якого будуть робитися інвестиції в стартапи у сферах як військовій, так і defence-tech. Тобто основна умова – вкладатися у ті технології, які наближають перемогу України. На сьогодні проінвестовано вже два стартапи компаній Buntar Aerospace та Ailand Systems. Щодо Ailand Systems, то вони розробили цікаву технологію щодо розмінування наших територій, коли дрони займаються детекцією мін за певним алгоритмом. Відповідно, саперам значно легше працювати, коли є детекція. Розуміючи те, що у нас заміновані великі території, що ця технологія буде зберігати життя саперів, тому фонд і вклався у цю технологію.
Defence-tech інвестор зазначив, що зазвичай фонд інвестує в стартап від $200 000 до $500 000. Щодо інвестування розробки Ailand Systems, то сума була понад $200 000. Ці кошти компанія спрямує на розвиток серійного виробництва засоба, бо вже відбулися його польові випробування. Далі будуть доробки, модернізація та впровадження нових технічних рішень. А компанія Buntar Aerospace має стартап про літак-розвідник, який може здійснювати й вертикальний взліт, і вертикальну посадку. Цей літак літає на 50-70 км. Це дуже технологічна ніша, тому фонд також зацікавився цим проєктом. Крім того, Buntar Aerospace має і програмні рішення, серед них планувальник місій для розвідувальних БПЛА.
Дубровський зауважив, що зараз ці компанії завершують польові випробування своїх проєктів, відповідно, на осінь очікуються вже бойові вильоти цих засобів. Якщо військові у великій кількості купують та замовляють певні речі, то значить є потреба, відповідно, у це можна вкладатися. Поки що немає тісної співпраці фонду «Незламні» з Міноборони, але є плідна робота з ініціативою BRAVE1 (кластер для розвитку військових технологій в Україні).
Після розмови з паном Дмитром коротко згадаймо, що є й інші безпілотні комплекси, які зараз активно тестуються різними командами. Одна з таких ініціативних розробок стосується реактивного дрона під назвою Bullet. Це літакоподібний апарат, який має швидкість поки що десь 130 км/год. Сподіваюся, що цей показник швидкості буде вищий, бо цей апарат створений здійснювати атакуючі дії на ворожі дрони та гелікоптери. Даний проєкт розробляється однією з команд, назву якої поки не знаємо, але бачимо, що цей напрямок перехоплення російських дронів є одним з пріоритетних. Маємо сподівання, що через певний час вже буде серійний зразок такого реактивного ударного дроноперехоплювача і ЗСУ отримають засіб для ефективної боротьби з розвідувальними дронами противника, зокрема з тими ж «орланами» та «залами».
Залиште коментар