Аналітики зазначили, що продовження терміну служби X-31P індійськими ВПС пов’язане з цілою низкою чинників, проте цікаво, чому ракета, придбана лише п’ять років тому, вже вважається «простроченою».

Міністерство оборони Індії планує інвестувати кошти в продовження терміну служби ракет повітряного базування Х-31П. Ці ракети стоять на озброєнні індійських літаків Су-30МКІ та МіГ-29. Про це 2 липня повідомив індійський ресурс IDRW.

Хоча видання натякає на те, що вони можуть замінити російські ракети Х-31П, примітно, що в самій документації, де йдеться про технічне обслуговування, ремонт, відновлення та подовження терміну служби, не згадується походження цих ракет.

Зазначається, що рішення стало несподіванкою з огляду на те, що Індія придбала ракети X-31P тільки у 2019 році.

Оглядачі зазначили, що приблизно тоді ж Міноборони Індії розмістило значне замовлення на суму 700 млн доларів, що включало 300 російських ракет класу «повітря-повітря» малої дальності Р-73 і 400 ракет середньої дальності Р-77. За даними російського ресурсу ЦАМТО, в цей пакет також входила нерозкрита кількість ракет Х-31П.

Крім того, за контрактом з АТ «Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» на суму 462,7 млн доларів у 2014-2015 роках ВПС Індії отримали 500 керованих ракет середньої дальності класу «повітря-повітря».

Х-31П: що відомо
Протирадіолокаційну ракету Х-31П розробляли в ОКБ «Звезда» із середини 1970-х років. Пізніше на базі Х-31П було створено протикорабельну ракету Х-31А. Основна відмінність цих двох ракет полягає в типі головки самонаведення: Х-31П оснащена пасивною радіолокаційною ГСН, а Х-31А — активною.

Х-31П має металевий корпус великого подовження з радіопрозорим оживальним обтічником. Корпус ракети розділений на три відсіки, в яких розміщені різні прилади. Відмінною особливістю Х-31 є великі бічні повітрозабірники маршового двигуна, на яких закріплені крила і рулі.

довжина ракети — 4,7 метра;
розмах площин — 1,1 метра;
маса — 600 кг;
дальність польоту базової Х-31П — до 110 км;
швидкість — до 700 м/с.

Ракета оснащується пасивною радіолокаційною головкою самонаведення (ГСН) ПРГС-5ВП або іншими системами з різними робочими діапазонами. Ці системи давали змогу засікати різні типи РЛС і наводити на них ракету, продовжуючи наведення навіть у разі вимкнення станції або використання перешкод.

Ракета має фугасну бойову частину масою 87 кг, що забезпечує надійне ураження радіоелектронних систем. Існують поліпшені варіанти бойової частини з неконтактним датчиком підриву, такі як Х-31ПК.

Експерти вважають, що продовження терміну служби X-31P пов’язане з цілою низкою чинників — від терміну придатності та терміну служби до різних меж використання, заснованих на її можливостях. Однак цікаво, чому ракета, придбана лише п’ять років тому, вже вважається «простроченою».

Важливо

Полетіла на 900 км: Індія випробовує ракету BrahMos збільшеної дальності (відео)