Як змінилася ситуація за минулий рік і які теми цікавлять іноземних медійників.
Під час III Міжнародного Форуму експертної мережі Кримської платформи, який відбувся 24-25 червня у Києві, відбулась дискусія «(Не)видимий Крим: про що пишуть іноземні медіа».
Під час дискусії було презентовано два дослідження про те, як міжнародні медіа висвітлюють тему Кримського півострова. Одне представила стратегічна директорка «Медіацентру Україна», генеральна директорка комунікаційного агентства CORE AGENCY Ольга Атаманова.
А інше — директорка з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи Ірина Баран. Вона розповіла про спільний з LooQme аналіз медіа як Європи, так і Близького Сходу.
Аналітика охоплює європейські держави (Німеччина, Польща, Румунія, Італія, Нідерланди, Угорщина, Швейцарія, Франція, Швеція) та країни Близького Сходу (Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Ліван, Кувейт).
«Ми зацікавлені у співпраці з Близьким Сходом, зокрема якщо говорити про кримську тематику, то Катар може допомогти в поверненні українців з російського полону. Ми проаналізували в більшості інтернет-медіа, взяли період травень 2023 – травень 2024 року. У європейських країнах найбільша кількість публікацій про Крим була в Німеччині, Румунії та Польщі. Найменша кількість була у Швеції».
Ірина Баран розповіла, що Крим у європейських медіа згадувався здебільшого в контексті війни. У порівнянні з атаками ЗСУ на військові об’єкти РФ у Криму тема 10-ї річниці російської окупації Криму була менш помітною. Дослідження Кримської правозахисної групи та LooQme включало в себе, як подавали позиціонування Криму, чий він: український, «російський», не визначилися, кримськотатарський.
«Європейські медіа писали і про мілітаризицію Криму про те, що Росія використовує Крим для атак на Україну. Але не всі медіа давали широкий контекст. Найбільше проросійських наративів було в Італії та Нідерландах. До 3% публікацій було присвячене темі кримських татар, що надзвичайно мало. Коментарі щодо атак на Крим давали представники окупаційної влади. І це давало позиціонування, що Крим «російський»».
Близькосхідні медіа писали про теми, здебільшого пов’язані з ісламом. На думку Ірини Баран, варто більше використовувати ісламський фактор у комунікаціях.
«Є багато представників Близького Сходу, які приїжджають в Україну та бачать на власні очі, що відбувається. Але недостатньо, щоб певна кількість розуміння було у всіх медіа. Лідерами щодо публікацій є Саудівська Аравія і Катар, а найменше у Кувейті і Лівані. Контент готувався на основі матеріалів міжнародних, особливо турецьких медіа. Так само як і у випадку з європейськими медіа більше уваги приділялося атакам України по Криму».
Водночас, залишається виклик з тим, що іноземні медіа цитують представників окупаційної влади РФ на півострові. Але те, що Росія вчиняє репресії проти кримських татар, може стати ключем до розуміння антиколоніальної боротьби української нації проти РФ.
Читайте також: Десять років окупації, ще десять — когнітивної деокупації. Інформаційний простір Криму: виклики та можливості
«Дуже часто близькосхідні медіа напряму відносили Крим до території Росії. Арабські медіа дають слово представникам окупаційної влади, говорять про цивільні втрати. Водночас ігноруючи факт, скільки людей в Україні гине від атак Росії з Криму. Добре, що Крим згадують в контексті звільнення територій, що і є метою України. В арабських медіа згадували більше про кримських татар, ніж у європейських. Коли йшлося про мусульман, коли Зеленський робив Іфтар разом із кримськими татарами, то ця тема вибухнула в медіа Близького Сходу. Ми можемо працювати з цією темою більше в контексті захисту прав людини», — резюмувала Ірина Баран.
Повний текст дослідження буде опубліковано згодом. Зараз ще триває запис інтерв’ю з журналістами з Близького Сходу.
Нагадаємо, згідно з дослідженням ІМІ у травні 2024 року, українські медіа у висвітленні ситуації в окупованому Криму також зосереджувалися на ударах по півострову, заходах до 80-х роковин депортації кримських татар та переслідуваннях мирних мешканців, натомість майже відсутня інформація щодо суспільно-політичного життя там.
Читайте також: Росіяни незаконно ув’язнили 16 журналістів з окупованого Криму
Фото: «Кримська платформа»
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись