Європейська громадськість і політики сходяться на думці, що країни ЄС повинні робити більше для збільшення виробництва озброєнь.
Про це свідчать результати останнього опитування Євробарометру, заздалегідь отримані POLITICO Playbook, а також проект Стратегічного порядку денного ЄС, з яким ознайомилося видання POLITICO.
Вторгнення Росії в Україну понад два роки тому різко змінило риторику щодо витрат на оборону, піднявши це питання до порядку денного в усьому блоці – часто за рахунок інших сфер політики, таких як боротьба зі зміною клімату.
На війну реагують як уряди, так і пересічні громадяни.
Євробарометр виявив, що 77% опитаних підтримують спільну політику оборони та безпеки серед країн ЄС, а 71% погоджуються з тим, що ЄС має посилити свій потенціал у виробництві військової техніки.
Політики в цілому згодні з тим, що це потрібно зробити.
Серед лідерів ЄС існує “переважний консенсус щодо необхідності взяти на себе більшу відповідальність за нашу безпеку і оборону”, згідно з проектом Стратегічного порядку денного – документу, який узгоджується кожні п’ять років і в якому викладені цілі блоку.
Національні чиновники завершують роботу над ним під координацією президента Європейської Ради Шарля Мішеля і знову зустрінуться в п’ятницю. Мета – представити його лідерам ЄС наступного місяця.
Ці зусилля “створять внутрішній ринок оборонної продукції і послуг, посилять виробничі потужності і сприятимуть спільним закупівлям”.
Але нарощування виробництва озброєнь означає збільшення витрат на оборону. Європейські країни збільшують витрати вже близько десяти років – з моменту незаконної анексії Криму Росією в 2014 році – але темпи значно прискорилися завдяки тиску з боку колишнього президента Дональда Трампа, а через повномасштабне вторгненню Росії в Україну.
НАТО заявляє, що цього року дві третини з 32 членів Альянсу виконають ціль Альянсу і витрачатимуть на оборону щонайменше 2 відсотки ВВП. Зараз такі країни, як Великобританія і Польща, закликають до того, щоб цей показник був ще вищим.
“Настав момент, коли світові треба прокинутися. А це означає переведення цього моменту в конкретні плани і можливості. І це починається із закладання основ для збільшення витрат на наші колективні сили стримування в масштабах усього Альянсу”, – заявив цього тижня міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс.
Стратегічний порядок денний ЄС також розглядає питання про те, де знайти додаткові кошти на оборону.
Проект передбачає створення “нового оборонного фонду для європейських проектів” шляхом розширення мандату Європейського інвестиційного банку. Над цим вже працюють міністри фінансів ЄС, змінюючи правила банку, щоб полегшити кредитування оборонних проектів.
У проекті також згадується “можливість випуску оборонних облігацій ЄС”. Однак ощадливі країни на чолі з Німеччиною не прагнуть розширювати спільні запозичення ЄС.
У пропозиції не згадується використання коштів з Європейського стабілізаційного механізму, який надає екстрену фінансову допомогу членам єврозони. Ця ідея обговорювалася в Брюсселі, але не отримала підтримки.
Зміна оборонного мислення була викликана війною в Україні, і опитування “Барометра”, проведене у квітні, виявило переважну підтримку допомоги Києву.
Надання гуманітарної допомоги підтримують 87% опитаних, 70% підтримують введення санкцій проти Росії, а 60% схвалюють фінансування ЄС закупівлі та постачання військової техніки в Україну.
Источник: world-press.org