Масові відмови китайських банків приймати платежі з Росії обіцяють проблеми російському ринку електроніки, який перебуває у критичній залежності від імпорту технологій із КНР.

Вже в травні–червні деякі російські компанії можуть зіткнутися з нестачею китайських компонентів, що може призвести до зриву контрактів та дефіциту техніки, повідомило «Комерсанту» джерело в одному з вендорів.

За його словами, у квітні до РФ надійшла техніка, за яку імпортери розплатилися в лютому. У березні китайські банки перестали приймати перекази за сервери, комп’ютери, системи зберігання даних та інше обладнання.

Компанії використовують складський запас запчастин, який залишився ще у 2023 році, і тому виробництво не зупинялося, зазначає джерело. Втім, уже влітку можуть виникнути проблеми, вважає він.

За оцінками Інституту фінансових досліджень Чон-ян при Китайському народному університеті в Пекіні, на березень було зупинено 80% розрахунків між Росією та Китаєм. У найбільших банках платежі зависали на тижні, розповідали The Moscow Times російські імпортери. Китайські ж експортери звертаються за допомогою до дрібних банків або підпільних операторів платежів, а деякі, зневірившись, відмовляються від роботи з Росією в принципі, писав Reuters.

За словами джерел агентства, компанії очікують, що ситуація покращиться після візиту до Китаю президента Росії Володимира Путіна. ЦБ РФ уже веде переговори з Пекіном, намагаючись домовитися про розблокування хоча б платежів за електроніку, розповідає джерело на фінансовому ринку.

За його словами, обговорюється виведення несанкційних потоків із-під китайських заборон. Але навряд чи ці спроби матимуть успіх, вважає голова правління асоціації «Фінансові інновації» (АФІ) Роман Прохоров. Китайські банки «самостійно приймають рішення про прийнятне співвідношення ризику вторинних санкцій та доходу від операцій із російськими контрагентами», наголошує він.

Через проблеми з платежами постачання китайських товарів до Росії вже почали скорочуватися вперше з літа 2022 року: за підсумками березня спад становив 14,2%. Експорт техніки знизився на 15,5%.

На китайські товари, за оцінками Інституту Гайдара, припадає 43% усього імпорту в Росію, який за підсумками минулого року склав $285 млрд. Для Китаю ж Росія — вторинний за значимістю ринок збуту, на який припадає лише 3% постачань, наголошують експерти: «Лідируючі позиції у товарообігу Китаю міцно займають недружні до Росії країни, що посилює ризики зниження постачання при загрозі запровадження вторинних санкцій».

Источник: charter97.org

от myua