Як свідчить статистика, за останні десять років кількість військовослужбовиць у ЗСУ зросла з 16,5 тисячі до 45 587, станом на січень цього року. І це не тільки тилові посади. Близько 3,5 тисячі жінок мають статус УБД, понад 4 тисячі перебувають у зоні проведення бойових дій. Закон про нові правила мобілізації залишив за жінками право добровільного вибору – йти чи не йти захищати Вітчизну. Багато дівчат вибирають: іти. Про це — у матеріалі Коротко про.

Якщо прийдуть дівчата, хлопці вирушать на фронт
У найближчих планах, як повідомила віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко, залучити більше жінок до протимінної діяльності. В цьому обіцяє допомогти Канада, створивши навчальні програми. Війна наповнила наші землі небезпечним залізяччям з вибухівкою. За оцінкою керуючого програмою ООН з розмінування в Україні Пола Хеслопа, за кількістю мін і боєприпасів, що не розірвалися, Україна перевершує все, з чим стикалася Європа з часів Другої світової війни.

— Протимінна діяльність – це не власне розмінування. Це цивільна справа, яка пов’язана з війною. Йдеться про дослідження місцевості, де велися бойові дії або орудували окупанти, — пояснює експерт з безпеки Асоціації саперів України Ігор Резніченко. – Якщо знайдено вибухонебезпечні предмети або є підозра, що вони тут сховані, місце маркується, потім приїздять сапери і проводять знешкодження.

Для робіт з металошукачем у польових умовах потрібна витривалість, зазначає Ігор.

— Але жінкам це цілком під силу. У нас уже є дівчата-пошуковиці, і ми тільки вітатимемо, якщо їх кількість зростатиме. Потреба, як ви розумієте, не власне у жінках, потреба у виконавцях таких робіт. Тому чоловіки, які займаються демінуванням, мають бронь. Якщо частину їх замінять дівчата, хлопці зможуть піти до війська.

За переконанням експерта, жінки можуть брати участь і безпосередньо в розмінуванні.

— Звичайно, для цього треба пройти навчання. Сапер – це така сама військова спеціальність, як всі інші, на яких перебувають жінки. В ЗСУ давно вже служать дівчата-сапери.

Восени минулого року під час форуму “Розмінуй Україну” прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що для повного розмінування України потрібно 37 мільярдів доларів і понад 10 тисяч саперів.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/11/d8cc2630fe7336611f24a23fe02999cd.jpg

Можливо, що найближчим часом у ЗСУ з’явиться перший жіночий підрозділ операторів дронів. Фото: gazeta.ua

Залежить не від статі – від реакції
Не менше, ніж саперів, Україна потребує спеціалістів по роботі з безпілотниками. Командир роти ударних дронів «Орден Сантьяго» Ігор Луценко заявив про намір сформувати жіночий підрозділ БпЛА і вже навіть оголосив до нього конкурс. Судячи з коментарів під постом у фейсбуці, бажаючі взяти участь у відборі вже знаходяться. І серед операторів дронів у війську є представниці жіночої статі. “Я б радо пішла до вас, але своя бригада не відпустить”, — написала одна з військовослужбовиць.

— Для роботи з БпЛА стать не має значення і навіть вік, — кажуть у Харківському відділенні Global Drone Academy. – Мають значення бажання та мотивація. От зараз всі збирають на «Мавіки». У цивільному сегменті це іграшка для дітей, пристрій для зйомок весіль та подорожей. Опанувати його будь-хто може за кілька годин. У військових умовах «Мавік» – це аєророзвідка, розуміння певних технічних моментів, пов’язаних з радіоелектронною боротьбою і безпекою. Все це також освоюється під час навчання.

Складніша робота, за словами нашого консультанта, – це оператор БпЛА або БпАК літакового типу.

— Але це знову не про стать, а про індивідуальні особливості. Швидше і краще справу опановують ті, хто має стрімкі реакції, просторове мислення і попередній схожий досвід. Наприклад, вправлялися з джойстиком, граючи у відеоігри.

У Global Drone Academy кажуть, що вчитися до них приходять чимало дівчат і більшість — з подальшим прицілом на ЗСУ.

Що кажуть жінки
Розвиваючи тему “жінки в окопах”, представники правозахисних організацій зазвичай нарікають на те, що для жінок армія погано пристосована – бракує форми, яка враховувала б особливості фігури, бракує гігієнічних засобів, зрештою, бракує підходящих спеціальностей та розуміння місії з боку багатьох чоловіків. От що нам сказали з цього приводу дівчата, які все бачили на власному досвіді.

Наталка Мелещук, доброволець Першого добровольчого мобільного шпиталю ім.Миколи Пирогова. Фото: ФБ Наталья Мелещук

Наталка Мелещук, волонтер, доброволець Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова:

— Я пишаюсь жінками, які в армії, і я не вважаю, що це не жіноча справа. Так, є певні спеціальності, де жінки поступаються чоловікам у силі, витримці. Наприклад, танкісти, артилеристи, гранатометники. Але теж не завжди. Якщо жінка правильно розраховує свої сили, якщо не буде підставляти підрозділ, коли буде лізти туди, де не може впоратися, то вона і в таких справах може досягти успіху.

Важливо, щоб жінку не відмовляли від того, чого вона прагне. Я знаю дівчину, яка займалася рік військово-тактичною підготовкою, щоб її взяли у штурмовики. І вона призвалася, і ходила на штурми, була стрільцем, попутно – санітаркою. Так для себе вирішила, що стане бойовим медиком, і перевчилася.

Щодо ставлення з боку чоловіків, то все це залежить від самих жінок. Якщо вони подбають, щоб іншим поруч з ними було комфортно, якщо не вимагатимуть чогось особливого, то не матимуть проблем. Це про вміння знаходити контакти з людьми. Я сама була в тих умовах, я ходила в той же душ, що чоловіки, я ночувала в спальниках з чоловіками на одній підлозі. Я знаю, що, коли поводитися правильно, чоловіки самі створять для тебе особистий простір, і зрештою все переходить у поняття “побратими”.

Щодо умов, то теж не бачу проблеми. Для чоловіків умови також не всі створені. І фігури у них так само різні, як і у жінок. Невелика біда — підшити штани, які видали, або замовити собі форму на пошив. Чоловіки також собі речі докуповують. І жінка може докупити трусики, які до вподоби, і прокладки. У цивільному житті ми самі собі все це купляємо. Армія мусить дати зброю, боєприпаси, прилади нічного бачення, але це не прив’язано до статі.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/11/3c4073bc963f0a7ff89968020b135e71.jpg

Ярослава Пугачова, старший бойовий медик. Фото: ФБ Ярослава Пугачова

Ярослава Пугачова, старший бойовий медик у штурмовій бригаді:

— Чим більше жінок буде в армії, тим природніше це сприйматимуть. Якщо у жінок і чоловіків однакові конституційні права, то і обов’язки мають бути рівні. Зараз під питанням існування нашої держави, і суперечок бути не може.

Якщо говорити про гігієну, то окремо чоловічої чи жіночої немає. Миття потребують всі однаково, і наслідки відсутності такої можливості теж однакові. Тому там, де немає достатньо води, використовуються сухі душі, вологі серветки. Щодо професій, які підходять жінкам в армії, то це теж питання не статі, а фізичної підготовки і витривалості. У мене в батальоні є дівчина-штурмовик — чемпіон Європи з якогось виду боротьби. То вона в цій ролі більш ефективна, ніж умовний 40-річний чоловік з хворими колінами та спиною. Я знаю дуже кваліфікованих жінок-зв’язківців, операторів БпЛА, техніків… А от склалася думка, що жінки в армії мають бути тільки медиками. В цьому є певна доцільність, бо жінка краще заспокоїть пораненого. Але це не аксіома. Професії жінок в армії не можуть бути обмежені медициною або кухнею.

Що говорять чоловіки
Можна прогнозувати, що з розвитком рекрутингу – добровільного вибору професії і частини, де хочеш служити, кількість жінок в армії побільшає. Але брати їх готові не всюди. Або поки не готові. Відома 92-а Окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка має власний рекрутинговий центр. Ми туди зателефонували.

— Так, до нас дзвонять дівчата, просяться на контракт. Але з тими, хто не має медичної спеціальності, ми не готові розмовляти. У нас п’ять штурмових батальонів… Справа не в сексизмі. Перед вашим дзвінком телефонував чоловік, йому 49 років. Теж говорити не стали.

Є дівчата, які присягаються, що фізично сильні, знають зброю, навчені стріляти. Але ж це треба перевірити. Зустрітися, повезти на полігон, подивитися, як насправді. Витратити купу часу заради однієї жінки, яка може щось собі придумала…

Телефонують, кухарями хочуть. А було, що з кухні вже збігали. Бо одна справа — вдома готувати або в кафе. Інша – о сьомій ранку купу козаків нагодувати. Тут не до фантазій кулінарних, тут рутина важка. Чи просяться: у мене дві економічні освіти, візьміть бухгалтером. Та ми ж не офіс комерційний, що треба багато бухгалтерів. Про службу забезпечення питають. Це тільки так звучить гарно, а по факту — фури величезні треба розвантажувати.

Я так скажу, що процентів 70 жінок, які до нас телефонують, хочуть заробіток військовий мати. Ми їх розуміємо. Але на тих місцях, куди могли б узяти, хлопці вже сидять, які після поранень в штурми ходити не можуть. Не будемо ж їх виганяти, щоб влаштувати жінок. У нас вакантна посада – це помічник кулеметника.

Однак в підрозділ по БпЛА, зазначив наш співбесідник, навчених дівчат таки беруть.