Рішення Заходу встановити граничну ціну на нафту змусило Росію збільшити «тіньовий» флот. Ці танкери перевозять російську нафту у великих кількостях у такі країни, як Китай, Індія та Іран, за вищими цінами.

Видання The Telegraph пише, що судна «тіньового» флоту старі, погано обслуговуються, не зареєстровані і три чверті з них не застраховані, а також відключають транспондери, що збільшує ймовірність аварій. При цьому звичайні законослухняні судноплавні компанії роздратовані тим, як ця діяльність впливає на їхню репутацію.

Основна проблема полягає в тому, що граничні ціни застосовуються заплутаним, непослідовним і надмірно бюрократизованим чином. Крім того, дуже легко підробити документацію про відповідність. Обмеження цін поширюється тільки на країни, які мають великі зв’язки з G7. У результаті все більше і більше суден переходять у «тіньовий» флот, де вони вільні від граничних цін, пов’язаної з ними бюрократії та вимоги реєстрації або страхування. За останніми підрахунками, такий перехід здійснили близько 800 танкерів — 20% від загальної кількості.

Це спричинило деякі зміни. Зазвичай більшість суден реєструється в таких країнах, як Панама, Ліберія та Маршаллові острови. Однак в останні шість місяців в африканських країнах, таких як Гвінея-Бісау, Габон і навіть Есватіні, що не має виходу до моря, спостерігається різке збільшення кількості реєстрованих суден. Аналогічний сплеск спостерігається і в створенні страхових компаній, багато з яких знаходяться в Індії. Така ситуація показує, що рішення про граничні ціни стає неробочим.

Виправити ситуацію буде непросто. Дипломатичних зусиль, ймовірно, не достатньо, щоб припинити діяльність нових сумнівних африканських реєстратур та індійських страховиків. Є деякі ознаки того, що присутність військово-морського флоту може стримати деякі з найбільш кричущих випадків. Однак вийти за ці рамки буде проблематично, адже держави витрачають багато часу і зусиль на захист і збереження свободи судноплавства.

Міжнародне морське право дозволяє військовим кораблям брати на абордаж судна під іноземним прапором у відкритому морі лише за певних чітко визначених обставин, як-от піратство, работоргівля тощо. Для перевірки суден, які ймовірно порушують російське цінове обмеження, необхідна резолюція Ради Безпеки ООН, але її ухвалення неможливе доти, доки Росія і Китай є постійними членами Радбезу.

З огляду на те, що такі країни, як Росія, Китай та Іран, використовують демократичні принципи проти самих демократій, виникає необхідність вживати жорсткі дії у відповідь без резолюції Ради Безпеки ООН.

Джерело: УНІАН