Російське командування активно впроваджує нові системи організації та нанесення вогневого ураження, змушений визнати військовий аналітик Костянтин Машовець. Він детально розбирає, що і як робиться в цьому плані.
Російське командування активно впроваджує нові системи організації та нанесення вогневого ураження в процесі ведення бойових дій на основі отриманого ним досвіду під час російсько-української війни.
Зокрема, останнім часом противник розробив та активно впроваджує ієрархічну (ранжовану) трирівневу систему використання та застосування своїх РУК-ів (розвідувально-ударних комплексів). Так звана «система борьбы с бронетанковой техникой и артилерией противника». Наслідки цієї «систематизації» ми вже бачили (ураження ЗРК «Петріот», РСЗВ «Хаймарс» й т.д.). Зміст полягає в одночасному «зв’язуванні» в єдину систему, яка діє в режимі «он-лайн», засобів розвідки та моніторингу обстановки із відповідними засобами ураження, а також чіткий розподіл по зонах та відстанях ураженням (що передбачає розподіл та відповідне управління зі спеціально облаштованих, або адаптованих КП\ПУ).
Зокрема:
Ближня (тактична) зона — відповідальність командира дивізії (бригади), до 10-12 км.
Засоби розвідки та моніторингу, а також радіоелектронної боротьби (РЕБ) — оптико-електронні пристрої (1ТПН-1, «Ирония-1», «Ирония-М»), БПЛА коптерного типу, БПЛА «Элерон-3», радіолокаційні станції «Фара-ВР» та «Соболятник», розвідувально-сигналізаційна апаратура К144 «Секстан», модульний комплекс радіоперешкод «Поле-21».
Засоби ураження (вогневі засоби) — протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) «Конкурс», «Атака», «Корнет», «Штурм-С», «Хризантема-С», «Корнет-Д», протитанкова гармата МТ-12 «Рапира», САУ «Гвоздика» та «Акация», танки, БМПТ «Терминатор», БМП-2\3, ТОС-1/ТОС-2, вертольоти вогневої підтримки (Мі-24, Мі-35, Мі-28Н, Ка-50, Ка-52), літаки штурмової авіації типу Су-25.
Су-25 відіграють свою роль у загальній системі вогневого ураження
Фото: Flickr
Середня зона — відповідальність командувача армії (армійського корпусу) від 12-и до 100-а км.
Засоби розвідки та моніторингу – БПЛА «Элерон-3», «Орлан-10», «Форпост» та ряд схожих за своїми ТТХ, радіолокаційні станції (РЛС) типу «Аистенок» та «Соболятник», також РЛС контрбатарейної боротьби типу «Зоопарк» й т.д.
Засоби ураження (вогневі) — баражуючі боєприпаси типу «Куб» та «Ланцет», РСЗВ «Торнадо-Г», «Ураган», «Торнадо-С», САУ «Мста-С», «Гиацинт-С», СГ «Малка», мінні загороджувачі типу «УМЗ», літаки Су-24М та Су-34.
Дальня зона — відповідальність командувача УВ (угрупування військ) від 100 км й більше.
Засоби розвідки та моніторингу — космічні апарати (КА) системи оптико-електронної розвідки «Янтарь», агентурна розвідка та БПЛА типу «Форпост» й схожі з ним, ТТХ яких дозволяє вести оптико-електронну та радіотехнічну розвідку на відстанях до 100 й більше км.
Засоби ураження (вогневі) — оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) «Искандер-М\К\Э», літаки типу Ту-22М3, Миг-31К\І, Су-24, Су-34, ударні БПЛА типу «Герань» / «Шахед -131\136» та СТРГр (на ЗРС С-300\400).
Частина з цих засобів ураження застосовується – як в інтересах командування окремих УВ, так й для ураження цілей стратегічного характеру.
Тобто вже протягом кількох місяців росіяни намагаються усе це застосовувати не розрізнено, «на замовлення» окремих командирів, командуючих (начальників), як то кажуть, «за потребою»… а систематизувати й зв’язати в єдину чітку систему. Особливо, стосовно процесу «передавання даних», з моменту виявлення, до моменту ураження (з цим в них проблеми носять некритичний, локальний характер й піддаються усуненню).
Для того, щоб воно запрацювало як чіткий механізм загалом, а не окремими своїми елементами, їм потрібно набути двох ключових спроможностей — можливості працювати у режимі «он-лайн» в цих розвідувально-ударних контурах, причому на всіх цих трьох рівнях, а також мінімізувати між розвідкою та ураженням кількість «зв’язуючих» ланок управління.
Іншими словами, для цього їм потрібні відповідні засоби АВТОМАТИЗАЦІЇ (ну й відповідно, облаштовані належним чином ПУ\КП), а головне, такий собі своєрідний «інтернет» між розвідкою та вогневими засобами. Адже очевидно, що ця система не працюватиме ефективно «через ТАП-ік» чи «голосом по радио».
Не все у них зараз виходить в цій царині, але вони дуже стараються. І на жаль, вже перші результати цієї систематизації системи ураження противника ми вже можемо спостерігати на практиці.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці «Думки» несе автор.
Джерело
Важливо
Куди переміщуються кораблі та літаки РФ: про останні зміни в дислокації супротивника