Дедалі більша структурна мілітаризація російської економіки значно ускладнює будь-які зусилля, спрямовані на припинення війни в Україні. Всупереч очікуванням, привид економічного колапсу може підштовхнути путіна та його чиновників до подвоєння мілітаризації та подальшої конфронтації, навіть якщо війна зайде в глухий кут.

Про це пише Financial Times.

Зазначається, що російська економіка зросла на 3,6% у 2023 році і, за прогнозами, зросте більш ніж на 3% у 2024 році. Незважаючи на триваючі широкі санкції та експортний контроль, російська влада похвалила себе за короткостроковий успіх в уникненні глибокої рецесії в 2022 році і досягненні подальшого сильного зростання.

Значною мірою, за словами журналістів, цей успіх ґрунтується на розширенні військово-промислового комплексу. Запізніле і недосконале запровадження верхньої межі ціни на нафту дозволило росії збільшити бюджетні надходження і використати їх для стимулювання внутрішньої економіки. Хоча експортний контроль перешкоджає російському військовому виробництву і робить його дорожчим, він поки що не призвів до серйозних проблем або перебоїв у ланцюгах поставок.

Бюджетні видатки були зосереджені на підтримці виробництва, пов’язаного з війною. Прямі військові витрати зросли більш ніж утричі – до понад $100 млрд (6% ВВП) порівняно з періодом до вторгнення в Україну. Нараз рф може похвалитися 6000 військово-промисловими підприємствами порівняно з 2000 у довоєнний період. На цих підприємствах цілодобово працює понад 3,5 млн осіб. Крім того, з початком війни зарплати на таких підприємствах зросли на 20-60%, а багато компаній ще й пропонують звільнення від військового призову.

Цей підвищений попит з боку військового сектору в поєднанні з людськими втратами внаслідок війни призвів до того, що рівень безробіття в росії знизився до історичного мінімуму – 2,8%. Промислове виробництво також зростає за рахунок таких галузей, як металургія, машинобудування та хімічна промисловість.

«Зайнятість, доходи і збір податків також пожинають плоди воєнного буму. Регіональні уряди повідомляють, що цей сплеск відбувається «завдяки створенню нових виробничих потужностей, у тому числі індустріальних парків, розвитку підприємств і створенню значної кількості нових робочих місць», пише видання.

Водночас, перехід до діяльності, пов’язаної з війною, більше не є просто циклічним, короткостроковим політичним заходом – він став структурним. Хоча управління циклічним коригуванням може виявитися складним завданням, Банк росії докладає певних зусиль для стримування економіки, утримуючи процентні ставки.

Однак повернення структурних інвестицій, зроблених під час війни, буде надзвичайно складним завданням. Якщо влада спробує зупинити мілітаризацію, жорстке приземлення може посилити тиск на уряд, який і без того вдається до репресій, щоб утримати владу. Також можуть посилитися внутрішні конфлікти через обмежені ресурси. З огляду на ці виклики, більш прагматичним вибором для уряду може бути продовження мілітаризації.

«Замість того, щоб слугувати стримуючим фактором, російська економіка може стати додатковим стимулом для продовження війни в Україні», – пише FT.