Швеція збільшить витрати на оборону до 2,6% до 2030 року — Bloomberg
Швеції також потрібно буде виділяти ресурси на цивільну оборону.
До 2030 року військові витрати Швеції зростуть до 2,6% від розміру її економіки, і новий член НАТО планує перевершити загальну ціль альянсу. Ця мета, представлена сьогодні 26 квітня політичними партіями країни, з’явилася на тлі підготовки до ризику поширення російської агресії за межі України, зазначає Bloomberg.
До 2030 року Швеція має додати близько 53 мільярдів крон (4,9 мільярда доларів США) щорічних витрат до свого військового бюджету, повідомила Комісія з питань оборони країни. Цьогорічне фінансування Збройних сил відповідає двом відсоткам валового внутрішнього продукту, які Організація Північноатлантичного договору визначила як мінімальний рівень.
Міжпартійна група, створена з метою забезпечення широкого політичного консенсусу, заявила, що Швеція повинна прагнути до того, щоб до 2030 року мати чотири армійські бригади, а не дві, як зараз, і що вона повинна інвестувати в засоби протиповітряної оборони, в тому числі в систему протидії атакам безпілотників. Хоча Швеція ініціювала плани з посилення своєї оборони після анексії Криму Росією в 2014 році, вторгнення Кремля у 2022 році збільшило нагальність відновлення Збройних сил країни.
«Ми перебуваємо в серйозній ситуації. Не можна виключати збройного нападу на Швецію або наших союзників, — заявив Ганс Вальмарк, керівник Комісії з питань оборони на прес-конференції в Стокгольмі.
На додаток до інвестицій в армію, Швеції потрібно буде виділяти ресурси на цивільну оборону. Комісія рекомендувала, щоб до 2028 року центральний уряд щорічно витрачав понад 15 мільярдів крон на захист населення і забезпечення безперебійного функціонування таких послуг, як електропостачання та охорона здоров’я, у разі збройного нападу.
Нагадаємо, що згідно з даними звіту Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові витрати в усьому світі минулого року досягли найвищого рівня, коли-небудь раніше зафіксованого і становили 306 доларів на одну особу. Це можна пояснити насамперед триваючою війною в Україні та ескалацією геополітичної напруженості в Азії, а також на Близькому Сході.