Половина платежів з Росії у Китай здійснюється через посередників – Reuters
Попри велику комісію і ризик втратити товар і гроші, російські компанії йдуть на це, адже китайські банки бояться потрапити під вторинні санкції.
Зусилля російських компаній здійснювати платежі за товари в Китаї на тлі побоювання місцевих банків потрапити під вторинні санкції створили процвітаючий ринок для посередників, розповіли джерела агентства Reuters.
Міністерство фінансів США попередило, що може застосувати санкції до тих, хто сприяє транзакціям і починає нові операції із РФ, закликаючи іноземні банки посилити дотримання вимог. Щоб не потрапити під вторинні санкції, китайські банки обмежують свої операції з російськими компаніями.
Торгові консультанти, банкіри, імпортери та експортери розповіли журналістам на умовах анонімності, що через тривалі затримки транзакцій і відправок, компанії звертаються до посередників, попри високі комісії та ризик конфіскації у третіх країнах.
«Є багато російських бізнесменів, які просто ходять від банку до банку, відкриваючи поточні рахунки. Якщо їхній платіж не проходить, вони переходять до наступного», — розповів один з них.
Інше джерело розповіло, що багато фірм перейшли на використання платіжних агентів і створили ланцюжки тимчасових компаній, що дозволяє обробляти платежі набагато швидше.
Посередниками є юридичні особи з Гонконгу, Киргизстану, Казахстану, Об’єднаних Арабських Еміратів та інших юрисдикцій, які вважаються «дружніми» до Росії і не запровадили санкції через війну в Україні.
Двоє російських консультантів, які працюють з посередниками, заявили, що близько половини російських компаній користуються їхніми послугами, тоді як великі російські підприємства, більшість яких перебувають під санкціями Заходу, вже створили схеми з посередниками рік тому.
Один консультант сказав, що лише п’ята частина російських організацій має повний доступ до своїх рахунків у китайських банках, тоді як 30% мають обмежений доступ.
За словами джерел журналістів, посередники можуть стягувати кілька тисяч доларів комісійних за кожну транзакцію, і існує ризик конфіскації товарів у третіх країнах. Наприклад, так сталося із партією серверів, які доставлялися до Росії з Китаю через Казахстан. Їх конфіскували на підставі санкцій США.
Китайські банки також можуть відмовляти у платежах, які здійснюються посередниками, а менш офіційний характер транзакцій означає, що російським компаніям може бути важко повернути свої гроші.
Голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна заявила, що у РФ «бачать ризик збільшення вторинних санкцій і ускладнення платежів» і «контактують з партнерами, щоб знайти способи спрощення платежів».
Один зі співрозмовників видання висловив надію на те, що «після візиту офіційної російської делегації до Китаю щось змінитися». Інші налаштовані більш песимістично, і стверджують, що Росія не є пріоритетом для китайських банків, оскільки, попри бурхливу торгівлю між двома країнами, торговельний обіг Китаю зі США та ЄС набагато більший.
«Вони не будуть жертвувати своїм ринком заради розрахунків з російськими компаніями», — сказав він.
Китай та Росія у 2023 році досягли рекордних показників двосторонньої торгівлі — $240 млрд. Цей показник збільшився на 26,3% порівняно з попереднім роком. Китай постачає до РФ товари подвійного призначення, які Москва використовує у виробництві зброї. Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Китай 26 квітня зауважив, що якщо Пекін не вирішить питання підтримки російської агресії проти України, то цим займеться Вашингтон.