https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/0b9668cb6878ecc25c6a38846242e408.git
Говоритимемо про перші передані Україні ракети великої дальності ATACMS, які були поставлені таємно, та битву технологій, зокрема про розвиток систем радіоелектронної боротьби, їхні можливості на полі бою
Таємно передані ракети ATACMS Виявляється, що Сполучені Штати таємно передали Україні ракети ATACMS, про це вже пишуть медіа, коментують закордонні й наші експерти. Йдеться про ATACMS з модифікації М57, які мають дальність у 300 км. Україна вже почала використовувати ці далекобійні засоби ураження проти російських військ, причому ця зброя передавалася ще в попередньому пакеті американської допомоги, президент США Джо Байден ухвалив таку передачу ще в березні, тоді був підготовлений пакет на 300 млн, а передача цих далекобійних ATACMS відбулася вже у квітні.
Україна їх використовувала по декількох об’єктах. Нагадаю, 17 квітня — удар по авіабазі у Джанкої, де було знищено російські комплекси С-400, а також удари по російських військах у портовому місті Бердянськ. Скільки нам надали цих далекобійних ракет? — The New York Times говорить, що було передано понад 100 ракет. Раніше, коли йшлося про ракети ATACMS з дальністю 160 км, нам було передано лише 20 засобів ураження, 100 ракет — набагато більше. Раніше американці казали, що не можуть передавати ATACMS М57, мовляв, є загроза для боєздатності американської армії, але вже почали постачання на озброєння свого війська ракети Precision Strike Missile (PrSM), які мають дальність 400 км і більше. Таким чином створили передумови для того, аби попередні версії з дальністю 300 км можна було передавати партнерам, зокрема Україні.
Яка була причина і що стало поштовхом для передачі далекобійних систем? Зараз ми маємо низку заяв офіційних осіб Сполучених Штатів, зокрема Джейк Салліван говорив, що так чи інакше на рішення вплинуло використання північнокорейських ракет по території України. Ці ракети, як ми знаємо Північна Корея передала Російській Федерації й та використала їх для ударів і по Києву, і по інших містах України. Іншою причиною було те, що Росія здійснила масові атаки по критичній інфраструктурі. Хоча, як пишуть американці, США попереджали росіян цього не робити й це стало певною відповіддю для підтримки потенціалу нашої країни в збільшенні далекобійних засобів враження. Питання, чи може Україна здійснювати удари ATACMS з дальністю 300 км по території Російської Федерації, Салліван пояснював, що ні. Але ми розуміємо, що дальність у 300 км зараз дозволяє фактично тримати під прицілом об’єкти Російської Федерації й в тимчасово окупованого Криму, й по всій ділянці лінії зіткнення.
Це досить гарні можливості для української армії, тому що це буде, як ми бачимо, найбільш далекобійна рука в арсеналі української армії — всі й сховища, й летовища будуть підпадати під удар ATACMS. Й американці, й ми розуміємо, що якби така передача була набагато раніше, то це набагато суттєвіше вплинуло б на ситуацію на лінії фронту, адже за цей час ворог зміг адаптуватися до використання ATACMS, зосереджуючи боєприпаси для того, аби не підпадати під удар цих систем.
Новий пакет допомоги від США ATACMS дальністю 300 км є і в новому пакеті американської допомоги, який був оголошений 24 квітня. Пакет обсягом 1 млрд є вкрай цікавим, тому що охоплює ракетне озброєння для системи протиповітряної оборони й значну кількість бронетехніки. У самому пакеті не було вказано, які саме кількісні показники будуть передаватися Україні, але буквально вчора були дані інших джерел, що американська сторона передасть нам близько тисячі броньованих автомобілів HMMWV, 14 БМП Bradley й 500 протимінних бронемашин MRAP MaxxPro, які вкрай потрібні нашим підрозділам на лінії фронту. Фактично ці обсяги передачі військової допомоги зараз суттєво посилять мобільність наших бригад, які зачекались на американську військову допомогу.
Розвиток засобів РЕБ в Україні Динаміка війни з Росією полягає в тому, що засоби радіоелектронної боротьби використовуються з обох сторін для того, аби боротися з крилатими ракетами, засобами ураженням, дронами, а також використовувати РЕБи, щоб впливати на систему зв’язку. Тому використання РЕБ стає абсолютно необхідною умовою, аби бойові дії на полі велися ефективно. Зараз обидві сторони намагаються максимально розвивати цей напрямок.
Кластер Brave1 — організаційна структура, яка створена за рішенням усіх силових структур, аби забезпечувати технологічні рішення для сил безпеки й оборони, пришвидшувати оснащення наших військових рішень, які потрібні на полі бою, і якраз засоби РЕБ стають важливим чинником посилення наших Збройних Сил.
Керівник напряму співпраці та партнерства з силами безпеки й оборони Brave1, керівник напрямку РЕБ/РЕР defense-tech Олег Донець наголосив, що нині в Україні відбувається технологічна війна, її важливою особливістю є велика динаміка змін на полі бою. Зокрема торік, коли запускався Brave1 ключовими були засоби радіоелектронної боротьби, як елемент протидії дронам-камікадзе та дронам-розвідникам.
«Динаміка буде постійно підвищуватися, постійно будуть відбуватися зміни у системах управління, системах передачі інформації, в безпілотних системах і системах керування. Це буде вимагати відповідних динамічних змін і по засобах радіоелектронної боротьби. У цілому ми бачимо, що динаміка буде тільки посилюватися і ключове завдання — бути готовими до швидких змін, швидко масштабувати ці рішення і швидко постачати на фронт», — пояснив експерт.
Brave1 має понад 50 розробників і виробників, а на платформі понад 100 розробок, дев’ять із них уже прийшли кодифікацію й отримали код відповідний до стандартів НАТО, тому можуть закуповуватися Збройними Силами України. Кожна розробка, яка потрапляє до кластера проходить оборонне оцінювання військовими з різних підрозділів й структур, які й визначають її пріоритетність. Далі вже організовуються спільні тестування з профільними структурами ЗСУ, а після — відбувається підготовка документації, виведення на комісію і кодифікація.
Донець зазначив, що переважна частина винаходів стосується пристроїв з обмеженою дією, оскільки вони потребуються у значно більшій кількості: «Ця загроза є достатньою новою і ці засоби виникли, як новий клас засобів РЕБ саме під час цієї активної фази війни. Завдяки системній роботі в цілому сформувався новий клас засобів, як засоби ближньої дії, тому ці розробники, які постійно чують від своїх знайомих, близьких, друзів наскільки велика загроза від БПЛА на фронті, вони в першу чергу починають звертати свої сили й ресурси на розробку цих засобів. Так само висока динаміка змін характеристик БПЛА вимагає високої динаміки виробників, тому в цілому ми бачимо, що найбільша кількість саме команд зосереджена в цій галузі».
Керівник напряму РЕБ пояснив, що дуже довгий час на технологічні розробки зверталось мало уваги, або взагалі не приділялось. За його словами, на сьогодні відзначається високий запит на розвиток цієї галузі та збільшення кількості виробників: «Ринок розвивається і ми далі будемо докладати зусиль для того, щоб нарощувати спроможністю цього ринку, нарощувати спроможності по динаміці й швидкості зростання, по масштабуванню цих виробів й найголовніше нарощувати кількість цих засобів на фронті там, де вони потрібні в першу чергу і для чого вони призначені».
Донець наголосив, що Brave1 залучає до своїх розробників різного рівня з метою обміну досвідом.
«На сьогодні в цілому всі виробники достатньо відкриті, бо розуміють, що це загроза всіх об’єднує, в цілому більшість виробників достатньо відкриті до обміну інформацією, до обміну своїм досвідом, вони із задоволенням кооперуються, діляться своїми напрацюваннями для того, щоб в цілому ринок рухався швидше. Тому що саме об’єднанням зусиль ми можемо зараз досягти того, що в цілому весь ринок буде рухатись і ми, як країна тільки виграємо від цього, оскільки потреба в цих засобах достатньо висока», — сказав Донець.
Керівник напряму РЕБ defense-tech кластеру Brave1 додав: «Ми бачимо, що динаміка і способи використання засобів радіоелектронної боротьби теж постійно змінюються, тому в цілому зараз ведеться активна робота з нарощування спроможності по організації управління і забезпечення синхронізації цих засобів, в міру того, як їх стає більше у військах, це в першу чергу накладає організаційні обмеження і накладає якраз необхідність підвищувати спроможності цих організаційних структур, які відповідають за роботу і забезпечення ефективної роботи цих засобів у Збройних Силах».

Залиште коментар