09:20, 18 квітня
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/f1601e8f2520e44b160127fe2b1c4eaf
0
Вітчизняний броньовик Inguar-3 — це заявка не лише на нове слово в українській, але й у світовій школі конструювання машин для силових операцій.
Щоправда, це лише передсерійний прототип. Створили його в компанії «Inguar Defence», в складі якої – вчорашні студенти КПІ. Вони хоча й молоді, але у транспортній тематиці не новачки, розпочинали з автомобільного спорту в студентській команді інституту Formula Student КПІ.
Війна відрізала хлопців від участі у міжнародній «Формулі-1» студентського формату, змусила зосередитися на важливішому – взялися ремонтувати техніку для наших армійців.
Читайте також Канадська Roshel адаптувала бронеавто під потреби ЗСУ
Робили це настільки вправно і професійно, що канадський виробник бронетехніки Roshel довірив «Inguar Defence» здійснювати гарантійний супровід та обслуговування відправленої в Україну бронетехніки Roshel Senator. У поважного світового бренду Roshel Defence Solutions вимоги щодо сервісу та гарантійних зобов’язань дуже високі. Жодна компанія, як зізнаються хлопці, нічого подібного в Україні не робить.
Про це все та багато чого іншого розробники Inguar-3 розповіли ведучому Сергію Волощенко. Він не тільки зустрівся з командою молодих українських інженерів, середній вік яких 23 роки, але й провів спільний тест-драйв бронемашини в складних рельєфних умовах.
Читайте також Тест-драйв канадського бронеавтомобіля Roshel Senator, зібраного українськими руками
Спочатку була назва
Якщо говорити про те, чому в назві машини трійка (Inguar-3), то це через бронювання машини за стандартами STANAG 4569 третього рівня.
Він передбачає балістичний захист від бронебійних куль (сердечник WC) 7,62×51 мм з відстані 30 метрів на швидкості 930 м/с, протиуламковий захист 155 мм снарядів, а також підрив на міні з тротиловим еквівалентом 8 кг.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/abacf0b4da1eee433d50610e0f123a89.jpg
Зліва направо: керівник проєкту Артем Ющук з конструкторами Данилом Ващуком та Михайлом Ковальовим. Фото: Inguar Defence
Рівень підриву міни 3a під колесом та 3b під днищем також витримає. Тут використали бронесталь Armox від міжнародного сталеливарного гіганта SSAB. Товщина броні 8 мм безпосередньо на корпусі підсилюється додатковим алюмінієвим захистом у 16 мм товщини, внаслідок чого поглинається швидкість і енергія куль чи уламків. Через таке нашарування на самій броні вже немає таких деформацій, які б виникали при прямому влучанні в сталь.
Не конкуренти, а союзники
Розробники Inguar-3 не вважають свій автомобіль конкурентом українських чи закордонних бронемашин, що вже поставляються в бойові підрозділи Сил оборони. Той же універсальний тактичний броньований колісний автомобіль «Новатор» українського виробництва чи Roshel Senator канадської компанії Roshel Defense Solutions перебувають в легкій розмірній групі броньовиків, побудованих на шасі Ford F-550.
Читайте також Український ВПК випустить велику партію бронемашин
То добротні машини на адаптованій колісній базі, що у первісному вигляді розроблено під цивільний автомобіль. Їх просто адаптували до техніки військового призначення, вага яких не перевищує 8,7 т.
А Inguar і за габаритами більший, і за масою важчий. Без озброєння важить 12,5 т. Для його будівництва розробили власну колісну базу, оскільки цивільні версії шасі Dodge або Ford не вписувалися у ці вагові параметри.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/4f35f888f21112c03f37c84c0c5db140.jpg
Сергій Волощенко: поява нового українського виробника бронетехніки стала логічною, оскільки таких машин нам треба багато. Скриншот: Авто24
Так що мова про конкуренцію не йде: в Україні одна мета – перемогти в цій війні. «Inguar Defence» не конкурує ні з «Українською бронетехнікою», ні з «Практикою», ні з іншими, хто випускає бронемашини. По-перше, це різні класи техніки, у згаданих компаній набагато легші машини. По-друге, на якихось операціях ті броньовики кращі, а на якихось певних завданнях більше підійде Inguar.
Моторна простота, міць і невибагливість
Довелося зробити своє шасі. Самі розробили та виготовили раму, підібрали й вдало інтегрували в ходову базу силовий агрегат. Дизельний двигун Deutz поєднали з автоматичною коробкою передач Allison трьохтисячної серії.
Читайте також Тест-драйв десятимісного бронеавтомобіля «Новатор-2»
До речі, взяли простий і невибагливий до якості солярки 7,2-літровий тракторно-комбайновий мотор Deutz екологічного формату Євро-2. Він видає 356 кінських сил і 1600 Нм крутного моменту. Від такого обертального моменту йде колосальна тяга. Це вже не стільки автомобіль, скільки потужна сільгосптехніка, де не так важливі оберти, як важлива тяга самих низів.
Якщо це не танк, то справжнісінький трактор з 45-сантиметровим кліренсом. Маючи п’ять паливних баків на 280 л дизеля, машина отримала запасу ходу приблизно 700 км. До речі, п’ять розділених перегородками паливних резервуарів для дизеля – рішення виправдане, оскільки у разі пошкодження одного чи двох баків частина пального лишиться і це дозволить продовжити рух.
На рваних колесах також поїде
Централізована система підпомпування шин дозволяє регулювати тиск в колесах навіть у транспортному режимі прямо з кабіни. Все залежить від умов поверхні – пісок, сніг, бруківка, бруд. Окрім цього, в колесах є вставки Run Flat. Ця колісна технологія дозволяє рухатися й самостійно нести на собі вагу автомобіля навіть після повної втрати тиску повітря.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/3beec2dc0dc22bea40dc79a17f82b430.jpg
Артем Ющук: цивільне шасі під такий бронеавтомобіль навіть не пробували брати, розробляли власну ходову базу. Скриншот: Авто24
Посилені покришки, як правило, мають у бічних частинах кілька шарів вставленої гуми з жароміцним кордом, які при повній втраті тиску, не дають боковинам шини складатися чи деформуватися.
Читайте також Українське бронеавто «Новатор» отримало дистанційний кулеметний модуль
Завдяки системі Run Flat бронеавтомобіль буде мчати зі швидкістю під 60 км/год. Далеко не заїде, але 70-80 кілометрів пройде гарантовано навіть у важких умовах, не кажучи про дорогу з твердим покриття, де пробіг буде довшим.
З інтелектуальним додатком
Машину зроблено так, щоб вона могла підказувати водієві деякі важливі наративи щодо технічних особливостей мотора, трансмісії та режимів ходу. Певні підказки виводяться на центральний монітор.
Якщо, скажімо, увімкнено переднє блокування редуктора, який не повинен працювати на великій швидкості, бо вийде з ладу, то при підході стрілки спідометра до позначки 20 км/год бортовий комп’ютер виведе на дисплей повідомлення з підказкою вимкнути редуктор.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/60db87b5eb648b8e0a89bce4520730d5.png
Салон хоча й спартанський по дизайну, але комфортний та ергономічний, як і належить сучасним воєнним машинам. Скриншот: Авто24
В машині встановлено автоматичну дворазову систему пожежогасіння з оптичними датчиками біля блоку керування системою пожежогасіння. Там є також блок керування системою фільтрації від хімічних заражень.
Додатковий автономний опалювач для зими та автономний кондиціонер додадуть комфорту. Замість дзеркал стоять камери зліва та справа, є також кормова камера, яку ще називають паркувальною, але у військових вона не стільки паркувальна, скільки оглядова заднього простору.
Читайте також Новий український бронеавтомобіль «Козак-2М1» показав себе на випробуваннях
Для роботи в нічний час без світлових приладів водієві допоможе дисплей від камери. Крісла в кабіні мають п’ятиточкові паси безпеки. Тут є ще один цікавий елемент комфорту. В салоні капсули повздовжні крісла трохи зміщені відносно протилежного. Це щоб пасажири не впиралися колінами один в одного. Загалом там може поміститися до 10 осіб.
Вартість прототипа – це ще не цінник
Прототип обійшовся десь в 700 000 доларів. Самі розробники кажуть, що не варто порівнювати це з вартістю серійного зразка, який буде значно дешевшим. Це загальна практика, притаманна усім виробникам: прототип завжди в рази іноді в десятки разів буде дорожчим.
Якщо говорити про серійну вартість машини, то орієнтована ціна буде в межах 16 млн грн, але все залежить від комплектації та від модифікації. Це може бути платформа 4х4 чи 6х6 з відкритим кузовом типу пікап чи з бронекапсулою.
Головне, щоб машина інженерів нової генерації успішно пройшла процедуру сертифікації, усі рівні узгоджень і якнайшвидше потрапила у війська. Як розповідає керівник молодої команди розробників та інженерів-виконавців Артем Ющук, зроблена «з нуля» машина Inguar-3 пройде випробування та сертифікацію за стандартами НАТО.