Які мультфільми вважають головними фаворитами на «Оскар»
Менше ніж місяць залишилося до церемонії нагородження премії «Оскар». І поки всі сперечаються, скільки статуеток збере «Оппенгеймер» пропускають вагомішу дуель цього року. А вона відбудеться у номінації «Найкращий анімаційний фільм». Тут головними претендентами на перемогу є прощальний мультфільм метра японської та світової анімації Хаяо Міядзакі та найуспішнішої анімаційної студії XXI століття Pixar, яка раз на два роки отримує «Оскар». «Телеграф» розібрав шанси на перемогу головних конкурентів.
Нагороди за прощання та ручну роботу
Більше шансів на перемогу зараз має мультфільм Хаяо Міядзакі «Хлопчик і птах». Але це скоріше данина майстру, ніж оцінка якості. Хоча мультфільм хороший і, у будь-якому разі, його подивитися варто. До того ж, мало хто отримував два «Оскари». У Міядзакі вони є — за «Віднесені примарами» та «За глибокий вплив на світову анімацію».
Цього року Міядзакі виповнилося 83 роки, тож не дивно, що ще у 2017 році, розпочавши роботу над цією картиною, його продюсер оголосив, що це буде прощальна повнометражна робота культового режисера. І з того часу він робив по хвилині на місяць, іноді прискорюючись. Хоча раніше Хаяо працював зі швидкістю 10 хвилин анімації на місяць. Але це є одна з головних фішок. На відміну від решти мультфільмів номінованих цього року на «Оскар» цей намальований вручну, без комп’ютерних технологій.
Режисер часто торкався у своїх мультфільмах теми війни. Оскільки він народився 1941 року, то це найчастіше рефлексії пов’язані з його дитячими переживаннями. Коли дитина шукає захисту, як у «Крокуючому замку». Тому актуальнішої теми на сьогодні просто не знайти.
Тут він знову звертається до цієї проблеми, хоча страх війни показаний лише на самому початку, коли мати головного героя, хлопчика Махіто Макі, гине в лікарні під час бомбардування. А далі режисер показує, як у його виставі виглядає життя після смерті. Головний герой вирушає туди разом із чаплею, щоб знайти матір та її сестру, яка стала для нього як мати. І цей світ має досить дивний вигляд. Він населений не лише померлими людьми, а й гігантськими папугами-людожерами та пеліканами, які харчуються душами ще не народжених дітей.
Цей світ своєю дивністю дуже схожий на той, який режисер створив у «Віднесених привидами». До речі, посилань до колишніх його мультфільмів шанувальники можуть знайти достатньо. Але головна з них, це стара бабця з бородавкою на обличчі. Цей персонаж у нього кочує з мультфільму до мультфільму. І ще одне відсилання, це любов Міядзакі до літаків, яку він сповна показав у «Вітер міцнішає». Нагадаємо, що в ньому він розповідав про японського авіаконструктора, який напередодні Другої Світової війни будує мирний гарний літак мрії, а не військовий бомбардувальник. А тут батько хлопця є власником заводу де роблять кабіни для літаків.
В цілому, «Хлопчик і птах» дуже символічна і містить багато метафор, які європейському глядачеві, який погано знає японську міфологію, важко зрозуміти. Напевно, це головний мінус його роботи. Вона хороша для внутрішнього ринку, але меньш зрозуміла світові. Хоча універсальністі їй надає тема війни. І без знання міфології зрозумілі окремі діалоги, коли натяками йдеться про бомбардування Хіросіми та Нагасакі. І в цьому контексті він говорить про крихкість та нестійкість світу, який будують його герої та будуємо ми. Про те, що наше життя і так майже завжди на волосині.
Тепер, як наслідок, «Хлопчик і птах» одержують різні нагороди, включаючи «Золотий глобус», який називають репетицією «Оскара». Тому ймовірність того, що ця робота отримає нагороду американської кіноакадемії можна оцінити як 7 з 10. Все-таки, не завжди переможці цих двох премій збігаються.
Хто на новенького
Pixar цього року зробили ставку на «Стихії» («Елементарно»). Як завжди мультфільм присвячений багатьом актуальним соціальним проблемам. На цей раз це расова дискримінація. Однак це про проблеми не афроамериканців, а китайців, які живуть у США. Але це лише спільна «парасолька» під якою режисер розглядає ще багато інших проблем — від екології до проблем із самореалізацією у молодих людей.
Здавалося б, дуже актуально і «Оскар» має бути у них практично у кишені. Але проблема в тому, що мультфільм вигадав і зняв режисер Пітер Сон. До цього він мав лише одну повнометражну, не дуже вдалу роботу «Хороший динозавр». Вона провалилася в прокаті і не викликала фурору як серед глядачів, так і серед профі. Набагато помітнішим був його короткомежний мультфільм «Змінна хмарність» про лелеку, яка приносить на землю дітей усім істотам. Це не завадило продюсерам студії виділити 200 мільйонів доларів на картину, що стало найвищим бюджетом для мультфільмів студії Pixar.
Однак і цю картину критики сприйняли без ентузіазму. На їхню думку вона програє решті піксарівських робіт, які висувалися на «Оскар».
Проте в оригінальності образів автору не відмовиш. Зазвичай це вже знайомі у тому чи іншому вигляді казкові персонажі, люди, тварини чи іграшки. А цього разу Сон розділив усіх на стихії – вогонь, вода, земля та повітря. Важко придумати найкращу паралель із людьми, які ніяк не можуть знайти взаєморозуміння щодо багатьох питань, включаючи етнічне походження. Та й сам сюжет, частково, нагадує класичну драму «Ромео та Джульєтта». Дівчина з вогненної стихії, рішуча, наполеглива, але з потягом до мистецтва. А хлопець, який її покохав, представник водної стихії. Він більш романтичний і поки що пливе за течією. Виходить, повна несумісність. Та й батьки дівчини принципово проти того, щоб їхня дочка зв’язалася з «іновірцем».
Мультфільм хоч і був уже в українському прокаті, але тим, хто не бачив, все одно варто подивитися.
Проблема цієї роботи існує більшою мірою в головах критиків і академіків, ніж глядачів. Він приніс непоганий прибуток і має досить високу оцінку на кіносайті iMDb — 7.
У підсумку, «Стихії» претендують на багато нагород — від «Оскара» і «Золотого глобуса», до професійних асоціацій. Але поки що жодної перемоги. Тож шанси цього мультфільму можна оцінити як 3 із 10.
Мультфільм для ЛГБТ
Є ще один, не такий явний претендент на «Оскар» — «Німона», знятий для Netflix. Цей мультфільм кілька років супроводжували проблеми включаючи закриття проєкту після того, як The Walt Disney Company поглинули 21st Century Fox. Новим босам тоді не сподобалося, що у дитячому мультфільмі приділено багато уваги питанням ЛГБТ. Головні герої чоловіки насправді є парою. Проте тепер це добре перегукується з новими вимогами американської кіноакадемії. Відповідно до них у фільмі обов’язково мають бути представники ЛГБТ. Однак якщо цей мультфільм і отримає нагороду, то явно не за це. У ньому теж піднімається важлива соціальна проблема — страх невідомого і міфотворчість, яка часом формує неправильне ставлення до його героїв. Мовляв, не тих істот ми вважаємо монстрами, людина набагато страшніша.
Сюжет тут досить інтригуючий. У день посвяти в лицарі першого простолюдина від його меча гине королева. Юнакові вдається втекти, але на нього починається полювання. А він розпочинає своє розслідування, щоби з’ясувати, хто реально вбив королеву. Але від нього відвернувся навіть найкращий друг. Зате з’явилася несподівана помічниця дівчинка на ім’я Німона. Вона здатна перетворюватися на будь-кого і володіє такими силами, що впоратися з нею неможливо нікому.
Оцінка глядачів на iMDb у мультфільму теж непогана — 7,4. Це всього на 0,2 менше, ніж у «Хлопчика та птаха». Тож 11 березня кіноманів ще може чекати у цій номінації сюрприз. Тому шанси цього мультфільму також можна оцінити як 3 з 10.