Мі-8 — радянський багатоцільовий вертоліт, розроблений на початку 1960-х на ОКБ імені М. Л. Миля. Він входить до найбільш масово використовуваних вертольотів в історії авіації.
Читайте на Фактах ICTV про особливості та характеристики гелікоптера Мі-8.
Вертоліт Мі-8: особливості
Мі-8 – один із двох наймасовіших двигунових гелікоптерів у світі, призначений для виконання багатьох військових та цивільних завдань. Він використовується в понад 50 країнах, включно з Індією, Китаєм та Іраном.
.nts-video-wrapper{margin-bottom: 24px;} .nts-video-wrapper * {max-width: 100%;}
Зараз дивляться
Перший його прототип В-8 піднявся в повітря 9 липня 1961 року. Другий прототип В-8А злетів 17 вересня 1962 року. Після доопрацювань у 1967 році Мі-8 був прийнятий на озброєння радянських ВПС. Він показав себе вдалою машиною, тому закупівлі Мі-8 для російських ВПС тривають і досі.
Модернізація вертольота Мі-8 завершилася в 1980-му й започаткувала створення удосконаленого варіанта цієї машини – Мі-8МТ, що вирізняється поліпшеною силовою установкою (2 двигуни ТВ3-117) і наявністю допоміжної силової установки.
За даними, вартість вертольота Мі-8 стартує з шести мільйонів доларів.
Технічні характеристики гелікоптера Мі-8
Ударний гелікоптер Мі-8 обладнаний чотириканальним автопілотом АП-34, який забезпечує стабілізацію тангажу, крену й спрямування, а також висоти польоту (± 50м).
Навігаційно-пілотажні прилади та радіоустаткування дають змогу здійснювати польоти Мі-8 у будь-який час доби як у простих, так і в складних метеоумовах. Вертоліт обладнаний системою обігріву (використовується гасовий обігрівач КО-50) й вентиляцією, для підтримки комфортної температури в кабіні екіпажу і вантажній кабіні.
У пасажирському варіанті вертольота Мі-8 встановлюється до 18 крісел, в транспортному варіанті — застосовуються відкидні лавки на 24 місця.
Вертоліт Мі-8 має одногвинтову схему з 5-лопатевим опорним і 3-лопатевим рульовими гвинтами. Кріплення лопатей несучого гвинта — шарнірне:
горизонтальний шарнір;
вертикальний шарнір;
осьовий шарнір.
Кріплення лопатей рульового гвинта — суміщене (осьовий і горизонтальний), карданного типу. Лопаті тягового гвинта суцільнометалеві й складаються з полого лонжерона, пресованого з алюмінієвого сплаву, до задньої крайки якого приклеєні 24 (на деяких версіях 23) відсіки зі стільниковим заповнювачем з алюмінієвої фольги, що утворюють профіль. Своєю чергою всі лопаті тягового гвинта оснащені пневматичною сигналізацією пошкодження лонжерона.
Вертоліт Мі-8 обладнаний електричною системою проти обмороження лопатей. Він живиться змінною напругою 208 вольтів, працює як в автоматичному, так і в ручному режимах.
Дальність польоту:
з додатковими паливними баками — 1300 км;
з максимальним запасом авіапального — 800 км;
з максимальним завантаженням — 550 км;
витрата авіапального — 0,72 т/год.
Під час польоту, за відмови одного з двигунів, автоматично виходить на підвищену потужність інший двигун. Горизонтальний політ виконується без зниження висоти. Опорний гвинт, на основному режимі, обертається на обертах 192 хв-1, рульовий – 1445 хв-1.
В системі керування вертольотом використовуються три гідропідсилювачі КАУ-30Б (комбінований агрегат управління) в управлінні рушійним гвинтом і один РА-60Б (рульовий агрегат) в керуванні рульовим гвинтом.
Шасі вертольота Мі-8 триопорне, таке, що не ховається; для запобігання торкання землі рульовим гвинтом є хвостова опора.
Система зовнішньої підвіски вертольота дає змогу перевозити вантажі масою до 3000 кг.
Технічні характеристики:
двигун: 2 х ГТД ТВ3-117;
дальність: 500 км;
тривалість: 4 год;
маса пустого: 7 200 кг;
злітна потужність: 2 х 1900 к.с.;
максимальна злітна маса: 13 000 кг;
нормальна злітна маса: 11 100 кг;
максимальна швидкість: 250 км/год;
крейсерська швидкість: 230 км/год;
навантаження в кабіні: 4 000 кг;
навантаження на підвісці: 4 000 кг;
статична стеля: 1760 м;
практична стеля: 5000 м;
екіпаж: 2-3 особи;
пасажири: до 24 осіб.