Знищення стратегічного літака А-50 та повітряного пункту Іл-22 РФ – це унікальний випадок не тільки в сучасній, але й в загальносвітовій історії війн та конфліктів. Такого в історії навіть не пригадаю.
А-50 — це літак дальнього радіолокаційного спостереження, який використовувався росіянами для проведення розвідки в повітряному просторі України, для фіксації знаходження в повітряному просторі авіації, зокрема, тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України, пусків ракет таких типів як Storm Shadow в напрямку тимчасово окупованих територій. Окрім того, він є важливим елементом визначення цілей для російської авіації. Також серед його функцій — корегування ракетних ударів по території України й збільшення ефективної відстані радіусу дії російських засобів протиповітряної оборони, зокрема, таких комплексів як С- 400.
Ремонту потребує радіолокаційна система «Джміль», що є досить непросто для Росії
Літаків А-50 Росія має на озброєнні небагато – всього дев’ять. Їх виробляли за часів Радянського Союзу, зараз цього виробництва немає. Всього у Росії 9 таких літаків. Один з цих дев’яти перебуває на нескінченій модернізації, яка заледве взагалі колись закінчиться. Два інші не боєздатні.
Отже у росіян було шість боєздатних літаків такого типу. Проте один з них теж отримав пошкодження (в Білорусі) і його було виведено на ремонт. Ремонту потребує радіолокаційна система «Джміль», що є досить непросто для Росії, з урахуванням її теперішніх технічних та технологічних можливостей. На мій погляд, вони навряд зможуть цей літак відремонтувати.
Таким чином, після знищення А-50 14 січня, функціональних літаків такого типу, які постійно перебували в повітряному просторі для чергування та підтримки свої тактичної авіації, а також надання необхідної розвідувальної інформації, у РФ залишилось чотири.
Таким чином, для росіян ці дві події — серйозний удар по престижу
Не менш важливим є пошкодження іншого російського літака — Іл-22. Фактично цей літак – це пункт управління, літак-ретранслятор, який забезпечує стабільність зв’язку під час проведення бойових дій, а також комунікацію між підрозділами й командними пунктами, штабами. Його знищення – доволі серйозний, болісний удар по росіянах. Адже, хоча таких літаків у держави-агресора не так мало (у порівнянні з А-50), їх кількість також обмежена. За різними даними, їх в Росії трохи більше як двадцять одиниць. При цьому, Іл-22 зараз також не виробляються в Росії.
Таким чином, для росіян ці дві події — серйозний удар по престижу. Наразі вони навіть готові визнати, що знищення А-50 відбулося нібито помилково ними самими. Тобто, що це був якийсь дружній вогонь — «riendly fire», що вони самі такі руко**пі…
Вони не можуть визнати, що західна зброя, а, тим паче, українська, краща за російську. Також окупанти не можуть визнати, що до них можуть дотягнутися, що вони не можуть перехоплювати ракети, що вони не можуть протидіяти тому чи іншому засобу ураження. Я не висуватиму версій, чим саме ми змогли дотягнутися до Азовського моря, до знищеного А-50 та до пошкодженого Іл-22, але не виключено, що йдеться про використання якихось, назвемо це так, незвичних комбінованих методів впливу.
Ще один цікавий момент: майже напередодні цієї російської поразки в повітрі, біля Авдіївки, в районі Степового, американський БМП М2 Bradley зі своєї 30-міліметрової гармати розстріляв російський танк Т-90М «Прорив». Це також унікальний випадок в історії, коли БМП розстрілює танк. А, зважаючи, що для росіян танк «Прорив» взагалі немає аналогів в світі…
До речі, таким самим без аналогів в світі росіяни називають ракету «Кинджал», яка збивається з першого разу. Нагадаю, свого часу росіяни до останнього не погоджувалися, що відбулося перше збиття «Кинджалу», навіть стверджували, що українці збили авіаційну бомбу БетАБ 500. Взагалі готові були видумувати різні дурниці, щоб не визнавати очевидного: що нібито унікальність їхньої зброї насправді лише їх амбіції, не підтверджені в реальності…
Ми вправно знищуємо росіян не тільки в ближній або середній зоні, але навіть в глибоку тилу
Знищення літака А-50 та пошкодження літака Іл-22 частково вплине на ситуацію з польотами окупантів. Без цих літаків їх угруповання втрачає необхідну розвідувальну інформацію для функціонування, отже, частково ті літаки А-50, що у Росії залишились, будуть продовжувати польоти – обережно, з якимись обмеженнями. Мабуть, не в режимі цілодобового чергування, як це було раніше.
А чи вплине ця унікальна історія на підтримку України? Наші партнери вже давно бачать, що українські Збройні сили ефективно та професійно використовують зброю, яку їм передають. Але не можна виключати, що такі великі успіхи можуть спонукати наших партнерів прискорити процеси передачі нам якоїсь дуже цікавої номенклатури озброєння.
Адже, повторюсь, ці факти настільки унікальні, що позитивно впливають на Конгрес США, на Велику Британію, Францію, Німеччину та інші країни. Чим більше буде знищено таких показових технічних засобів росіян, тим краще для нас в багатьох аспектах. Адже це — наше портфоліо, яке демонструє, що ми вправно знищуємо росіян не тільки в ближній або середній зоні, але навіть в глибоку тилу.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»