Втрати в особовому складі та механізованій компоненті російських окупаційних військ змушують їх все більше спиратися у своїх наступальних операціях на людський ресурс, ніж на технічний. Все це призводить до зростання втрат у живій силі при зростаючому дефіциті механізованої складової. Фактично РОВ перетворюються на маршові батальйони епохи Другої світової війни, ніж на сучасну, боєздатну та ефективну армію.
Докладніше про це у матеріалі спільного проекту OBOZ.UA та групи «Інформаційний спротив».
Специфіка цієї тематики змушує спочатку пояснити, що таке маршовий батальйон. Просто сказати, що це підрозділ, повністю штатно укомплектований особовим складом (тобто, людьми) за відсутності штатної комплектації технікою – для середньостатистичного читача не інформативно і вимагає роз’яснення.
Починаючи з 2022 року, я у своїх аналізах дуже часто застосовую термін, який для мене є визначальним – індекс БТГр, який вивів за підсумком наступу РОВ у перші місяці повномасштабного вторгнення. Певною мірою це середньостатистичний показник боєздатності підрозділу як у наступі, так і в обороні, що ґрунтується на штатній комплектації батальйонної тактичної групи.
Нічого надприродного та складного в індексі БТГр немає, адже він безпосередньо підв’язаний до штатної комплектації батальйонної тактичної групи, а саме:
особовий склад – до 800 осіб;
танки — 11 од.;
ББМ — 33 од.;
ствольна артилерія – 12 од.;
РСЗВ — 12 од.;
мінометна компонента – 6 од.;
ППО – 3 од.;
РЕБ – 3 одиниці.
Саме такі показники дозволяють накопиченню з 800 осіб ефективно наступати та вести оборонні дії. Це константа. Але станом на сьогодні у росіян ситуація зовсім інша. Якщо у 2022 році відповідність індексу БТГр у них була 95% і навіть 100%, то на кінець 2023 року показники зовсім інші. Негативно інші.
Російські окупаційні війська у грудні 2023 року
Згідно з даними, що озвучуються у відкритих джерелах, на тимчасово окупованих територіях України присутні до 450 тисяч російських окупантів. Давайте перерахуємо їх згідно з індексом БТГр. Грубо кажучи, округляючи – це 560 батальйонних тактичних груп. Набагато більше, ніж було на момент повномасштабного вторгнення, але що з комплектацією?
У зоні бойових дій (БД) крім всієї цієї людської маси зосереджено:
танки — близько 3 тис (замість 6160 або 49% від штатної комплектації);
ББМ – близько 7 тис (замість 18840 або 38% від штатної комплектації);
ствольна артилерія — близько 4,7 тис (замість 6720 або 70% від штатної комплектації);
РСЗВ — близько 1,1 тис (замість 6720 або 16% від штатної комплектації).
Тобто, на сьогодніь кожен російський підрозділ відчуває дефіцит у штатній комплектації з техніки більш ніж на 50%. Це призводить не тільки до зменшення їх наступального потенціалу, але й зростаючої потреби в компенсації втрат особового складу, що збільшуються. Але для РОВ це замкнене коло. Наводжу найпростіший приклад.
На місце виконання бойового завдання необхідно доставити роту. Для цього необхідно виділити два танки та шість бойових броньованих машин. Але замість цього є один танк і дві ББМ. Частину особового складу, приблизно 20 тіл, розміщують усередині ББМ. Куди подіти решту? Розмістити на броні чи за бронею? При цьому, долаючи шлях до місця виконання бойового завдання, цей підрозділ потрапляє під артилерійський вогонь, наїжджає на міни, знаходяться під обстрілом протитанкових засобів та стрілецького озброєння.
У результаті рота ще до початку виконання бойового завдання на місці вже зазнає втрат – і значно більших, ніж якби комплектація з техніки повністю відповідала штатній. І це одна з основних причин зростання втрат у РОВ, які компенсують ще більшими масштабами мобілізації. Але чим більше мобілізують, тим більша потреба у техніці, якій дефіцит.
Путін підписав указ про збільшення російської армії на 170 тисяч людей. Що таке ці 170 тисяч? Відповідно до індексу БТГр – це близько 210 батальйонних тактичних груп.
Тобто щоб повністю штатно їх укомплектувати, необхідно для цих підрозділів надати:
танки — 2310;
ББМ — 6930;
ствольна артилерія — 2520;
РСЗВ — 2 520.
Чи зможе Росія надати стільки техніки цим підрозділам? В умовах, коли вона насилу встигає компенсувати щомісячні втрати в зоні бойових дій – ні. Тобто ці 170 тисяч будуть недоукомплектованими і переважно являтимуть собою виключно піхотну компоненту або іншими словами — маршові батальйони.
Що маємо в результаті
Станом на майже два роки повномасштабної війни ми можемо спостерігати за тим, як російська армія перетворюється на суцільні маршові батальйони епохи Другої світової війни, коли підрозділи вирушали на фронт без повної комплектації. Часом навіть без повної комплектації гвинтівками, не кажучи вже про важку техніку чи артилерію.
На сьогоднішні РОВ мають комплектацію по танках, що відповідає 270 БТГр, по ББМ – 210, по ствольній артилерії – 390, по РСЗВ – 90! Фактично сьогодні у російській армії 290 БТГр мають, власне кажучи, нульову комплектацію. 232 тисячі людей — це маршова компонента, призначена не для ефективного виконання бойових завдань, а просто для забою на полі бою.
Звичайно, з одного боку, це демонстрація того, наскільки Росія не справляється із забезпеченням своїх військ, з іншого боку — навіть перетворення російської армії на маршові батальйони змушує нас шукати нові шляхи з нейтралізації цього вельми об’ємного (принаймні поки що) людського ресурсу, початкове призначення якого – утилізація на полі бою. Але навіть утилізація натовпу потребує нових підходів та відповідного інструментарію у достатній кількості.