Дрони-«газонокосарки» не несуть великої загрози у порівнянні з «Шахедами», «Орланами», «Ланцетами». Таку думку 24 Каналу озвучив військовий аналітик, ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман.
Чи є суттєві зміни у повітряних атаках
Олексій Гетьман вважає, що не можна сприймати появу дронів-«газонокосарок» як зміну у системі повітряних атак на Україну. Найімовірніше, використання цих БпЛА не буде систематичним.
Стоїть китайський двигун. Там навіть замість баку просто може бути пластикова банка з водою. Якщо порахувати, скільки це приблизно коштує, то це приблизно тисяча доларів. Можливо, трохи більше. Зробити крила може будь-яка людина, яка займається моделюванням. Це не складно,
– пояснив він.
На думку майора запасу, дрон-«газонокосарка» – це здебільшого одноразовий пристрій. Він потрібен для розвідки та щоб нести на собі невелику кількість вибухівки. Безпілотник може фотографувати місцевість.
«Зліпили щось некоштовне. Він примушує наші засоби протиповітряної оборони з ним боротися. Тобто це мобільні групи. Якщо навіть зенітна кулеметна гармата його пропустила, він пролетів, то доведеться по ньому стріляти ракетою», – зазначив військовий аналітик.
Гетьман про дрони-«газонокосарки»: дивіться відео
Дрони-«газонокосарки»: головне
У ніч на 23 жовтня до атаки на Україну «Шахедами» додався безпілотник, який у народі вже назвали «газонокосаркою». ЗСУ змогли його збити. У статистиці Повітряних сил вказано, що це БпЛА невстановленого типу. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів, що для його створення беруть все, що трапляється під руки. Виявляють дрон-«газонокосарку» з допомогою радарів, а звук – це додатковий засіб, щоб зорієнтуватися, де саме перебуває цей БпЛА. Насамперед ЗСУ звертають увагу на радіолокаційні засоби, а також на візуальну складову. Зауважимо, що вночі 23 жовтня українські військові збили всі цілі, які запустили російські окупанти.