Балістичні ракети – це снаряди, які летять по балістичній траєкторії. Це означає, що ракети перебувають у некерованому русі.

Саме балістичні ракети для української ППО є одними із найскладніших цілей, адже можуть летіти на великі відстані, а запускатися – зі стаціонарних і мобільних установок.

Докладніше про те, що таке балістичне озброєння та яку небезпеку воно несе для України – читайте в матеріалі.

.nts-video-wrapper{margin-bottom: 24px;} .nts-video-wrapper * {max-width: 100%;}
Зараз дивляться
Які балістичні ракети має на озброєнні РФ:

Іскандер;

Сармат;
Тополь-М;

РС-24 Ярс;
Луна-М;

Точка-У;
Булава 30.

Військовий експерт Олексій Гетьман зазначає, що Росія найчастіше використовує балістичні ракети Іскандер. Також із менш серйозного балістичного озброєння РФ застосовує Точку-У, Луну-М, які є доволі застарілими.

За словами експерта, у ворога на початку повномасштабного вторгнення було 900 таких ракет, а зараз залишилося трохи більше сотні.

Балістична ракета відрізняється від крилатої тим, що вона літає по балістичній траєкторії. Інакше кажучи, має здатність підніматися високо і вертикально атакувати зверху. Крилаті ракети можуть постійно маневрувати (ніби літак без льотчика).

Балістичні ракети, якими Росія обстрілює Україну – це ракети малої та середньої дальності, наприклад, дальність Іскандера – до 1 тис. км. Вона летить не зовсім як снаряд (піднявся в небо і впав), а має здатність трохи змінювати напрямок руху під час польоту.

Проте Іскандер не може робити такі маневри, як крилата ракета, тобто розвернутися і полетіти в протилежному напрямку. А крилата – може (хоч і на 180 градусів).

Балістична ракета Точка-У летить на відстань 100-120 км, не маневрує, а рухається певною траєкторією. Вона взагалі нічого не бачить, летить просто як болванка і легко перехоплюється.

Також знайшли вони і Луну-М. Це ракета взагалі з 1960-х років, з дальністю ще меншою, ніж у Точки-У (70-80 км). Вона дуже неточна, може на 1 км відхилятися від цілі. Це приблизно як Катюша, яка в них колись була.

Навіщо вони їх дістали – невідомо, адже сенсу від них мало.

Далі йдуть ракети більшої дальності, наприклад морського або шахтного базування. І, звісно, балістичні міжконтинентальні ракети, як-от SS-20, SS-22, Тополь, Сармат тощо.

Вони піднімаються в космос і далі летять по інерції, як метеорит, а падають за рахунок сили тяжіння.

Великі міжконтинентальні ракети мають не одну головку, а 5-7 (ракет). Коли вони вилітають в космос, можуть розділятися. Із однієї ракети можна уразити 5-7 цілей. Це – ядерний заряд.

Балістичні ракети, які зараз використовує РФ, наприклад Іскандер, теж можуть нести атомний заряд, але там може бути звичайна вибухівка (фугас тощо).

За різними даними, в Росії залишилося до 120 Іскандерів, тож вони хочуть придбати іранські Zolfaghar і Fateh-110. Це теж балістичні ракети. Вони мають малу й середню дальність, причому летять на приблизно таку саму відстань, як ракети Іскандер.

Боротися із балістичними ракетами може система протиповітряної та протиракетної оборони Patriot.

Росіяни захвилювалися, тому що Patriot може знищувати як Іскандери, так і Zolfaghar чи Fateh-110. Із майже 800 Іскандерів, які були по нас запущені, ми збили невелику кількість. Тому що засоби протиповітряної оборони, які у нас були, не могли ці ракети перехоплювати.

Крилаті ракети українська ППО збиває доволі успішно, а от балістичні – поки що майже не може. На їх перехоплення є 10-15 сек. Комплексами, які зараз є, це зробити важко. Тому, щоб швидко та успішно збивати балістичні ракети, нам потрібно отримати Patriot.