Дослідники дійшли висновку, що сполука, знайдена у феромонах самців молі, має вельми знайомий запах для людей.

Нове дослідження показує, що у феромонів молі та жувальної гумки зі смаком м’яти є щось спільне. Схоже, цей аромат насправді схвалений природою, коли йдеться про приваблення і спокушання партнера, пише Inverse.

У новому дослідженні вчені з Університету Північної Кароліни зосередилися на вивченні складного хімічного коктейлю, що містить феромон-афродизіак у самців молі Chloridea virescens, також відомих як тютюнові листовійки.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами старшого автора дослідження, професора міської ентомології в Університеті штату Північна Кароліна Кобі Шала, вони з колегами виявили, що самиці та самці метеликів виробляють феромони, вельми схожі між собою, проте є між ними й дещо різне. Наприклад, самки створюють свою суміш тільки з жирних кислот і дотримуються точного хімічного співвідношення. Тоді як самці використовують комбінацію спиртів, альдегідів, ацетатів і карбонових кислот.

У новому дослідженні Шал з колегами визначили дві додаткові сполуки, які, ймовірно, трапляються в більшості чоловічих феромонів:

аліфатичні поліненасичені вуглеводні;
рослинні сполуки, зокрема метилсаліцилат (MeSA), що походить із рослинного гормону саліцилової кислоти.

Останній також відомий як олія гаультерії та входить до складу м’ятної жувальної гумки. До слова, вчені також виявили, що всі ці сполуки надходять із раціону самця метелика. За словами авторів дослідження, вони були вельми здивовані, що чоловічий феромон складався з такого широкого спектра сполук. Водночас феромони рослинного походження поширені в метеликів, які поїдають хімічно захищені рослини та перетворюють ці сполуки на феромони. Однак також відомо, що метелики не роблять цього.

Представники цього виду десятиліттями привертають увагу ентомологів, оскільки є сільськогосподарськими шкідниками тютюнових полів. Тепер дослідникам нарешті вдалося вивчити їхні феромони. Автори дослідження вважають, що фірмовий запах самців може виконувати відразу кілька важливих ролей залежно від того, хто саме сприймає їхні феромони:

для самок діє як афродизіак і впливає на вибір спарювання;
для самців діє як репелент.

Метелики ведуть нічний спосіб життя, а тому в них розвинулися моделі спілкування за допомогою феромонів і звуків. Дослідники вважають, що хімічне спілкування між метеликами насправді слідує за сценарієм: самки привертають увагу самця за кілометри, використовуючи свої летючі хімічні сигнали; зі свого боку самець повинен ухилятися від хижих кажанів на шляху до потенційного партнера, дозволяючи самці спокійно чекати. Щойно він досягне місця призначення, йому необхідно спокусити самку — для цього він використовує свої хімічні сигнали, які відчутні лише на близькій відстані. Утім, дослідники зазначають, що цей процес залицяння залишається ще занадто мало вивченим.

Шал з колегами виявили, що MeSA збільшує шанси самця молі на спарювання. Під час дослідження вчені виростили експериментальну когорту самців і тримали їх на дієті з низьким вмістом MeSA. Далі вчені порівняли рівні сполуки у самців молі, вирощених у лабораторії, і контрольної групи — в останніх вони виявилися значно вищими. При цьому вчені виявили, що самці з контрольної групи значно досягли успіху в залицяннях до самок, тоді як вирощені в лабораторії самці показали результати нижче середнього.

Раніше Фокус писав про те, що вчені дізналися, як волохаті гусениці-кішки розвинули свою отруту.