Протягом більш ніж трьох десятиліть після розпаду Радянського Союзу Росія та Казахстан проводили активну торгівлю між країнами. Але західні санкції проти Росії та імпортозаміщення, яким вона зайнялася, підривають перспективи Казахстану на російському ринку. Тому країна успішно диверсифікує постачання та економіку, переорієнтувавшись насамперед на Китай. Останньому достатньо наростити торговельний оборот із Казахстаном лише на $2 млрд, щоб обігнати Росію. Про це пише видання Bloomberg.
«Китайський напрямок – наш пріоритет», – сказав в інтерв’ю Bloomberg заступник прем’єр-міністра Серік Жумангарин, який також обіймає посаду міністра торгівлі та інтеграції.
За даними Бюро національної статистики торговий оборот Казахстану з Китаєм зріс минулого року на третину і майже досяг $24 млрд., а з Росією – трохи більше ніж на 6%, склавши $26 млрд. Частки їх у зовнішньоторговельному обороті Казахстану майже рівні: 17,1% проти 17,5%. На травневій зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном президент Касим-Жомарт Токаєв поставив за мету довести оборот між двома країнами до $40 млрд до 2030 року.
Казахстан став одним із головних центрів російського паралельного імпорту. За підрахунками видання The Wall Street Journal на підставі торгової статистики ООН, у 2022 року Казахстан наростив закупівлі у США та Євросоюзі на $4,7 млрд; щоправда, до Росії він переправив не так багато – експорт збільшився на $1,8 млрд.
У дослідженні групи економістів про потенційний реекспорт заборонених товарів з ЄС до Росії Казахстан посів друге місце після Туреччини: у IV кварталі 2022 р., згідно з митними даними, він збільшив закупівлі таких товарів у ЄС на $266,2 млн порівняно з тим самим періодом 2021 року.
«Ми не підтримуємо санкції, особливо проти наших основних торгових партнерів, але слідуємо їм і продовжимо слідувати. І це чиста економічна політика», – сказав Жумангарін. Якщо країна сама підпаде під санкції, вона може просто не витримати такого тиску, зазначив віце-прем’єр. Казахстан відрізаний від моря, і йому важливо розвиватися як транспортний центр. У тому числі тому на додаток до двох залізничних терміналів, які його зв’язують і Китай, зараз будується третій і, за словами Жумангаріна, планується четвертий. Тому «Казахстан не буде територією, через яку обходяться санкції», а «всі групи санкційних товарів відстежуються», – вважає чиновник.
Деяким російським компаніям, які потрапили під санкції, більше не поставляється сировина з Казахстану. Крім того, його експорт витісняється продукцією російських виробників, які були змушені згорнути міжнародну торгівлю та зосередитись на внутрішньому ринку, пояснив Жумангарин. У тому числі Казахстан розширює співпрацю з Китаєм, куди він почав продавати зерно і веде переговори про експорт м’яса, а також іншими країнами. Зокрема, обговорюються постачання залізняку в Європу і той же Китай.
Складнощі в торгівлі з Росією зробили певний позитивний внесок у розвиток економіки Казахстану завдяки притоку в країну російського капіталу, кваліфікованої робочої сили та необхідності розвивати власне виробництво замість зниклої російської продукції. За даними Європейського банку реконструкції та розвитку, зараз близько 15 500 компаній у Казахстані мають російський капітал – удвічі більше ніж рік тому.
Нагадаємо, не лише Казахстан а й Індія не хоче бачити Росію серед своїх партнерів. Індія відмовилась від придбання російських підводних човнів на базі платформи «Амур-1650», натомість обравши субмарини німецького виробництва. Новий контракт на суму $5,2 млрд, який передбачає будівництво шести підводних човнів сьогодні, 7 червня, буде підписано між Індією та Німеччиною.
Читайте також: Відмова від російської нафти. Токаєв запропонував рішення для Німеччини