Екзотика для ЗСУ
Але те небагато, що було озвучене «по гарячих слідах» в п’ятницю одразу після засідання, дозволяє говорити, що у військовій підтримці України намічаються певні тенденції.
Часоворот поставок засобів ППО насправді набирає обертів. Мовиться як про радянські, так і про західні комплекси, із джерел різного рівня «екзотичності».
Наприклад, у відкритому доступі з’явились дані про те, що, ймовірно, Йорданія дала для ЗСУ свої зенітні ракети до комплексів малої дальності «Оса-АКМ» (важливих і для прикриття військ на фронті, і для боротьби з Shahed-136/131). Водночас новосформована 88 механізована бригада офіційно показала, що має шведські комплекси малої дальності RBS 70. У них ракета наводиться на ціль по лазеру, а для управління стрільбою є окрема радіолокаційної станції із дальністю огляду до 40 кілометрів.
Тут потрібно розуміти, що у випадку із західними засобами ППО ліміт задають поточні запаси і потужності виробництва. У випадку з радянськими – доведеться черпати арсенали не тільки Східної Європи, але й Магрибу та Близького Сходу.
Але далі варто вказати на отаку «екзотику»: коли Повітряні сили офіційно «світили» NASAMS та IRIS-T SLM, то обидва ці комплекси були в пустельному камуфляжі. Все це відбувалося на тлі засніженої місцевості. Очевидно не просто так, а, тому що США та Німеччина віддали ті вироби, що першопочатково призначались саме для близькосхідних покупців.
Авіаційний «Рамштайн»: бути чи не бути
Якщо «Рамштайн» 21 квітня виявився таки «авіаційним», по факту це стане відомо десь за 1 – 3 місяці.
Пригадаймо, ось такий таймінг. Дев’ятий «Рамштайн» 14 лютого 2023 року мав стати «авіаційним», але після засідання його учасники ніяких рішень щодо літаків публічно не оголосили. Це викликало хвилю розчарування в нашому суспільстві.
Однак трохи більше аніж за місяць, тобто наприкінці березня – на початку квітня, Словаччина та Польща різко голосили про факт передачі нам своїх радянських МіГ-29. Ще через пару тижнів з’явились деталі, наскільки складною технологічно виявилась доставка цих винищувачів для ЗСУ. Судячи з усього, процес по МіГ-29 для ЗСУ від поляків та словаків почався ледь чи не одразу після того самого «Рамштайну» 14 лютого, який виявився таки «авіаційним».
Те, що після 11-го «Рамштайну» 21 квітня Марк Міллі заявив про фокус США саме на поставку зенітних ракет і засобів ППО для ЗСУ, аж ніяк не означає, що інші країни-учасники НАТО не готові дати нам свої F-16.
Наприклад, ті самі Данія та Голландія, в яких є такі зайві літаки. Говорили про «рішення по західних винищувачах до літа» – ось такий таймінг і доведеться витримати.Підтримка України вийшла на новий рівень
«Танкова коаліція» стає історією не тільки про регулярність поставок Leopard 2 та інших танків західного зразка чи західних модернізацій для ЗСУ, але й також – про обриси оборонної промисловості України та Європи після перемоги над росіянами.
Очевидно, на цій стадії історичного розвитку цивілізований світ дійшов до ідеї, що механізми колективної безпеки повинні передбачати також й механізми колективного військового виробництва.
Своєрідним піонером в цій історії стала Польща, яка взялась для ЗСУ ремонтувати Т-64, які досі вироблялись лише в Харкові, а ремонтувались у Львові. Однак самі поляки тут для себе розмірковують так: якщо вони подолають технологічний бар’єр з Т-64, то зможуть взяти нову висоту та підкорити, наприклад, ринки країн Африки, що досі використовують радянську зброю.
Водночас і німці прискорюють виробничий цикл з відновлення тих же Leopard 2. Бо, наприклад, якщо в межах минулорічних домовленостей ФРН мала поставити по 14 танків чехам та словакам десь протягом 1,5 років, то тепер в межах ініціативи від Данії та Нідерландів 14 машин Leopard 2 для ЗСУ німецька промисловість має відновити та поставити до кінця 2023 року. Тобто щонайменше удвічі швидше.
Окремо цікавою видається історія з центром по ремонту Leopard 2 для ЗСУ в Польщі, а також пропозиція Чехії ремонтувати на своїх потужностях радянські ББМ нашого війська.
Підтримка України вийшла на довготривалі та стратегічні контури. Це визначатиме зміст та рівень непублічності наступних засідань у форматі «Рамштайн».