Нафтовий альянс Саудівської Аравії та росії потенційно може створити різні проблеми для економіки США і навіть для кампанії з переобрання президента Джо Байдена.
Про це повідомляє Bloomberg.
Рішення ОПЕК+ цього місяця скоротити видобуток нафти вдруге з того часу, як минулого літа Байден прилетів до Саудівської Аравії з метою її підвищення, може бути лише початком.
Заява ОПЕК+ від 2 квітня, внаслідок якої ціни на нафту піднялися приблизно на 5 доларів за барель, уже означає, що ризики рецесії підвищилися, оскільки у споживачів, які витрачають більше на енергію, залишиться менше грошей на інші речі, а інфляція буде вищою. . Президент росії володимир путін тим часом отримує більше коштів, щоб фінансувати своє вторгнення в Україну.
Але важливішим є те, що дії ОПЕК+ говорять про ймовірний рух цін на нафту найближчими роками, зазначає Bloomberg.
Відповідаючи на запитання про побоювання США щодо того, що ОПЕК+ двічі ухвалювала рішення скоротити видобуток після візиту президента Байдена до Саудівської Аравії, представник Держдепу США заявив, що адміністрація зосереджена на стримуванні внутрішніх цін на енергоносії та забезпеченні енергетичної безпеки США. США вважають скорочення видобутку недоцільним, враховуючи волатильність ринку, що продовжується, але почекають, щоб побачити, які дії в кінцевому підсумку здійснить ОПЕК+, сказав представник.
Тим часом загроза конкуренції з боку сланцевих родовищ США, яка стримувала зростання цін у минулому, відступила. І хоча робляться глобальні зусилля щодо скорочення використання викопного палива, а вищі ціни прискорять ці зусилля, стрімке буріння минулого року показує, що безвуглецева економіка залишається скоріше довгостроковою метою, ніж короткостроковою рушійною силою.
Хоча деякі аналітики кажуть, що перешкоди для попиту означають, що недавній стрибок цін може виявитися скороминущим, більшість прогнозує, що в найближчі роки ціни перевищать 80 доларів за барель, що набагато вище за середню ціну в 58 доларів за барель у період з 2015 по 2021 рік .
Напередодні вторгнення росії в Україну – і одразу після нього – ціни злетіли до 120 доларів за барель у червні 2022 року.
Попит почав зростати на початку 2023 року, переважно через поновлення роботи в Китаї — найбільшому у світі імпортері. Банківські потрясіння минулого місяця зупинили ралі, але воно відновилося ще до несподіваного скорочення видобутку ОПЕК+, внаслідок якого ціни зросли з 80 до 85 доларів за барель.
Для глобальної економіки нижчі поставки нафти та вищі ціни — погані новини. Великі експортери, звісно, у виграші. Для імпортерів, як і для більшості європейських країн, дорожчі енергоносії – це подвійний удар – уповільнення зростання навіть за зростання інфляції.
США перебувають десь посередині. Як великий виробник, він виграє, коли ціни зростають. Але ці вигоди — на відміну від проблем, пов’язаних з вищими цінами на паливо насоси — не такі значні.
Модель, розроблена Bloomberg Economics, передбачає, що при підвищенні нафтових цін на кожні 5 доларів інфляція в США зростатиме на 0,2 процентних пункти — зміна не кардинальна, але в той час, коли Федеральна резервна система намагається взяти ціни під контроль, що теж не вітається.
Є три основні причини, через які подібні потрясіння можуть бути ще попереду: геополітичний зсув, зростання видобутку сланцевої нафти та марнотратства Саудівської Аравії.
Високі ціни на нафту, як правило, сіють насіння власної загибелі, стимулюючи збільшення інвестицій у виробництво з боку компаній, які прагнуть отримати більший прибуток.
І немає жодної гарантії, що саудівці, росія та інші члени картелю ОПЕК+ зможуть зберегти свій єдиний фронт. Це легше зробити, коли ціни високі, але коли цикл змінюється, члени виявляються менш схильними до обмеження пропозиції.
Тим не менш, принаймні на даний момент ціна на найважливіший товар у світі встановлюється країною, на яку США більше не можуть розраховувати як на друга, зазначає Bloomberg.