Авіабезпека починається на землі. Головний аеропорт країни сьогодні провів масштабні навчання. Персонал аеропорту, наземні служби та пілоти відпрацьовували вміння діяти злагоджено, та головне — запобігати надзвичайним ситуаціям. Стежив за вишколом у Борисполі Тарас Пилипець.
На вухах стоїть увесь аеропорт «Бориспіль». Тут відпрацьовують найнебезчніші ситуації — від займання авіапалива до катастрофи борту. Тут на летовищі — десятки одиниць спецтехніки. Майже дві сотні рятувальників. Медики, прикордонники та військові. Задіяні усі служби.
Картинка, яку ми спостерігаємо, лякає. На кілька кілометрів у полі розкидані уламки літака. Є жертви та постраждалі. На щастя, авіатроща імітована. За легендою навчань, військовий літак АН-26 лише декілька кілометрів не дотягнув до летовища — упав у полі. За міжнародними стандартами в рятувальників тільки три хвилини, щоб прибути на місце. Із цим — впоралися. Далі — у повітря підіймають гелікоптер.
Олександр Грицай, заступник начальника аварійно-рятувального забезпечення аеропорту «Бориспіль»:
Відпрацьовуються три ваіранта. Пошук в місцевості, непрохідній для техніки рятувальної, там болото, ліс; наведення також надання необхідної швидкої допомоги. Вертоліт має можливість здійснити посадку або ж зависнути над місцем події, і так зверху краще видно.
Наступна ситуація, по суті, ретроспектива — 1995-го. Тоді Ту-134, на борту з тодішнім міністром оборони, зайшов на екстрену посадку в Бориспіль. Із шасі літака спала гума. У таких випадках сідати чи попросити про допомогу із землі — вирішує пілот. Якщо ж ризик не виправданий, на злітній смузі утворюють пінну подушку.
Олександр Грицай, заступник начальника аварійно-рятувального забезпечення аеропорту «Бориспіль»:
Пінна подушка забезпечує зменшення тертя об поверню бетонну магньових та алімієвих сплавів. Що, в свою чергу, унеможливлює іскріння та загорання при руйнуванні палевних баків.
Щоправда, із гумою на шасі нашим фахівцям — вдалося. За роки існування аеропорт «Бориспіль» пережив чимало усілякого.
Олександр Никитченко, рятувальник:
Із останнього загорання шасі було ось на пероні. Загорання двигуна теж було ліквідовано, літак був з пасажирами.
Із серйозними авіапригодами «Бориспіль», на щастя, ще ніколи не стикався. Але це не привід розслаблятися. Як тут кажуть — тренуються сьогодні, щоб врятувати завтра.
Навіщо потрібні — це всім зрозуміло. Вдосконалюватися постійно, як являється наша робота із життям людей, то надо якомога швидше на це реагувати.
Зрештою, українські фахівці підтверджують свій високий клас. Усі врятовані. Такого масштабу навчання за міжнародними нормами проводять раз на два роки.