«…Такого, як Золочівський замок, немає і близько. Здивувати людей у Золочівському замку можна не Великим палацом, навіть не Китайським палацом, а оборонними спорудами – равелінами, бастіонами, мостом», – так про замо говорив колись «реаніматор» замків Львівщини, легендарний мистецтвознавць Борис Возницький. А він точно знав, про що говорить.
Золочівський замок5.UA/Наталя Мілевська
Історія заснування та доля замку
Вибита на камені дата «1634» говорить про час побудови Золочівського замку. Сучасний Золочівський замок було зведено на кошти Якуба Собеського і саме, як вважають історики, у 1634 році.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/963bd8da8c1fbfeb664538d1477f9269
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/d6282b577d588fd983444cdc3f9f45b5.jpg
Замковий мур з баштою у Золочівському замку
Фото: kray.org.ua
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/98404bd65f8c6e013aef3016a1cd969b.jpg
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/532da2d7fa10cc9d41f3f02a74369202.jpg
Золочівський замок доби Яна ІІІ Собеського. Реконструкція І. Качора
Фото: 5.UA / Скібінська Марія
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/f9fb0ce7708d50c68d8fc34939634cd6.jpg
Собеский, засновник замку, був шляхтичем Речі Посполитої, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, представник шляхетського роду Собеських гербу Яніна, а також батька короля Польщі та правителя Речі Посполитої Яна III Собеського.
В куплених містах Яків Собеський вкладав кошти в реставрацію існуючих та побудову нових храмів, забезпечував їх фундушами; сприяв діяльності римо-католицьких церковних братств. Замок є неоголандським типом оборонних споруд і належить до пам’яток «palazzo in fortezzo», тобто поєднує в собі функції оборони і житла. Звели його за проєктом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев’яного замку. Тобто по суті, замок був відновлений і оздоблений творами мистецтва.
Серед оборонних споруд Золочівського замку нині необроєним оком можна побачити потужні земляні вали, обкладені каменем, бастіони на кутах, надбрамну вежу і равелін (фортифікаційна споруда для прикриття фортечних мурів від артилерійського вогню – ред.), які берелися із часів заснування.
Равелін замку слугував для укріплення головних воріт і був зруйнований ще у ХVIII ст. Його відбудували тільки у 2007 році.
Міст – це вже реконструкція. Також бачимо рови, які на час заснування заповнювалися водою.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/963bd8da8c1fbfeb664538d1477f9269
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/54375b9bbb19de33d562cd64a9f9f87a.jpg
Равелін біля Золчівського замку
Фото: Facebook / Sitalo Real Estate LVIV
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/5df3cf75124e0bc4c4e8dc150878f5da.jpg
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/cd39f57e14a42bc652b5863190e3d853.jpg
Міст до Золочівського замку
Фото: 5.UA/Наталя Мілевська
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/1e9b6bf44757f6019c9d75f959fa13a8.jpg
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/ead701215b1d749ca7a8825f0c45e78c.jpg
Надбрамний корпус Золочівського замку та розвідний міст
Фото: kray.org.ua
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/b90c9ae7d3078c488268ae7bc3b78137.jpg
Упродовж століть замок слугував як фортеця, королівська резиденція, панська садиба, і навіть в’язниця і навчальний заклад. Але про все по порядку.
Золочівському замкові, який постав на ординському шляху, перекриваючи загарбникам шлях на Львів, випала важка доля. Неодноразово татари з турками йшли на золочівські мури, часто по шість-сім днів тримаючи в облозі його оборонців. 1672 року після шестиденної битви турки таки здобули і зруйнували фортецю. За іронією долі, через три роки замок було відбудовано руками полонених турецьких воїнів. І вже 1675 року татарські загони Аджі-Гірея так і не змогли поневолити золочівчан. Історія зберегла ім’я коронного гетьмана Стефана Яблоновського, котрий відзначився неабиякою хоробрістю, посилаючи із веж і бастіонів смерть на голови загарбників.
Через деякий час Ян III Собєський робить тут свою літню резиденцію, пізніше продає фортецю великим землевласникам Радзивілам. Утім, протягом усього часу володіння представники роду нечасто бували в замку, мало доглядали за ним, і 1802 року замок, що занепав, продали поміщикам Комарницьким. Та й ця родина недовго тішилася красою веж-кавальєрів, валів і куртинів, Великого жилого й Китайського палаців, до речі, останній є унікальною пам’яткою східної архітектури на українських теренах. Близько 1740 року австрійський уряд викуповує замок, що стає початком найтрагічніших сторінок у його історії, про які згодом.
Від багатого спадку у 1801 році залишилось небагато – лише невеликі землі з замком. Відтоді кілька разів змінювались власники, поки замок не став власністю держави.
Великі історія кохання Золочівського замку
Найзнаменитішими мешканцями Золочівського замку, крім самого Яна III Собєського, звісно, є його дружина Марія-Казимира, незрівнянна француженку, яка доводила до шалу знать Речі Посполитої, губила чоловіків і кидала в огонь гніву їхніх дружин. Хто вона? Жінка-вамп чи сплюндрована долею дівчина? Хитра і підступна чи просто безтямно закохана? А можлво, просто яскрава представниця своєї суворої доби, яка вміло лавірувала між нескінченних пересудів, забобонів і дворових інтриг.
Портрет Яна III Собеського photo-lviv.in.ua
13-річною дівчинкою з далекого Парижа разом з почтом Марії-Людвіги, майбутньої дружини короля Владислава IV, приїхала до Польщі і Марія-Казимира (1641-1716 рр.). Тоді ніхто й уявити не міг, що мине трохи часу і нікому не відма Марія-Казимира стане польською королевою, яка матиме величезний, якийсь навіть хворобливий вплив на Яна III Собєського.
Портрет Марії-Казимириphoto-lviv.in.ua
«Марися керує Яном, а вже Ян – Польщею», – говорили тоді поляки.
За це й, мабуть, не любили королеви з некоролівською кров’ю. Хоча й Марія на рівні з чоловіками хоробро захищала Золочівський замок, була освіченою та мудрою, їй не могли пробачити західноєвропейської орієнтації, яка значною мірою передалася й Янові, частих візитів до Парижа. В один із них вона стала кумою Людовика XIV, який хрестив її сина, королевича Якуба.
Втім, до вершин польського трону Марія-Казимира дуже буремно. Закоханий у француженку Ян не міг одружитися з нею, оскільки його мати Теофіла Собєська була категорично проти змішування крові свого шляхетного роду з кров’ю простолюдинки. У результаті Марія стала дружиною такого собі Яна Замойського, якому все ж таки не довелося довго тішитися подружнім життям. Безпробудне пияцтво та екзотичний і невиліковний на той час сифіліс звели його в могилу. Однак Замойський встиг передати сифіліс і своїй дружині, яка в свою чергу нагородила нею королівський рід.
Після смерті Замойського та Теофіли закохані Ян та Марія-Казимира, або Марисенька, як він її ніжно назвав, та нарешті одружуються. Проте ця процедура була потрібною хіба офіційно. Адже вони вже взяли таємний шлюб до того.
Під час розлуки Ян писав своїй коханій дружині Марисенці листи, в яких називав її «Єдина потіхо душі і серця мого». В листах розповідав про стан своїх справ, завжди писав коханій як він за нею скучив та наскільки він її любить, запитував про стан її здоров’я, робив їй багато компліментів. Загалом їх було написано майже 4 тис. З них опубліковано 300.
Один з листів короля до своєї коханої дружини Марисеньки. 13. IX. 1683.photo-lviv.in.ua
На честь коханої Собеський навіть ставить статую в античному стилі у дворі Золочівского замку.
Скульптура Марії-Казимири в Золочівському замку5.UA / Фото: Людмила Горпинич
В останні роки життя Яна III Марія-Казимира дедалі частіше усамітнюється в Золочівському замку. Однак невідомо, який саме характер мали ці усамітнення і чим займалась королева за відсутності чоловіка. До речі, саме з появою Марії-Казимири пов’язують мистецький розквіт замку, зокрема, будівництво унікального Китайського палацу.
Після смерті Яна Собєського вдова ще раз кинула в злість польську еліту. Незадоволена аж надто прохолодною реакцією королевича Якуба на смерть батька, Марія просить вірного їй Станіслава Яблоновського переписати і зробити детальний опис королівського майна, аби Якуб не зміг його розікрасти. Прохала навіть не одягати корону на голову небіжчика Яна, аби син не підкрався і не викрав її.
Поховавши чоловіка, Марія-Казимира залишається фактично одна в країні, яка так і не змогла стати їй рідною. Попрощавшись із улюбленими мурами Золочівської фортеці, королівська вдова виїжджає до Італії, де невдовзі помирає.
Пам’ятник Яну III Собеському та його коханій дружині Марисеньці у Варшавіphoto-lviv.in.ua
Як «совіти» зробили із замку в’язницю
І від кохання – до трагічних сторінок історії Золочівського замку. Треба ж було цивілізованим австріякам влаштувати в колишній королівській резиденції в’язницю.
Великий палац Золоівського замку, початок XX століттяphoto-lviv.in.ua
Не один в’язень тут проклинав у холодних підземеллях замку, де раніше проходили свіські прийоми і бали, свою долю.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/963bd8da8c1fbfeb664538d1477f9269
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/b9d558d3bfceee3a143eb08cb257e961.jpg
Підземелля Золочівського замку
Фото: kray.org.ua
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/618bdbd75e68ad4d232c3f7776ba1816.jpg
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/0d1e947b2791e86746e2296957bf4dd3.jpg
Підвал Золочівського замку
Фото: 5.UA / Скібінська Марія
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/76/d4cd566a9ed7e5d5733438c8d5c03441.jpg
Та в’язні часів Австро-Угорщини та Польщі навряд чи уявляли, яка доля чекає на тих, кого приведуть у холодні підвали на їхнє місце. Золочівський замок приглянувся НКВС.
За радянської влади з 1939 року Золочівський замок служив в’язницею НКВС, в якій замучили на смерть та стратили безліч людей.
Золочівський замок, перша третина ХХ ст.zl.lviv.ua
Коли на територію Львівщини прийшли фашистські війська і відчинили енкеведистські катівні, у в’язниці не залишилося жодної живої душі.
У спогадах очевидців читаєм: «У Золочівській тюрмі знайдено 649 закатованих. В ямі перед в’язницею відкопано 432 трупи. У другій ямі на подвір’ї – 217».
Саме із цими жахами сьогодні пов’язують відсутність легенд про привидів, що є традиційними для будь-якого замку. Хіба до легенд, коли такі жахи вібувалися наяву.
Стіна з колючого дроту у Золочівському замку5.UA / Фото: Людмила Горпинич
До 1953 року Золочівський замок був в’язницею. Наступні 30 років в ньому розміщувалось ПТУ. Ба більше, замок мало не віддали від Львівський фармацевтичний завод, але його відстояли архітектори.
І лише у 1986 році замок передали Львівській галереї мистецтв, яка через три роки розпочала реставрацію пам’ятки. На сьогодні музей-заповідник «Золочівський замок» є пам’яткою історії і культури національного значення, відділом Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького.
Капличка-пам’ятник біля входу до замку
Одразу додамо, що на згадку про жертв НКВС, закатованих у замку перед відступом більшовиків у червні 1941 року, під час реставрації неподалік Золочівського замку в 1995 році звели невеличку каплицю. Авторський колектив каплички-пам’ятника – архітектор Василь Каменщик, скульптор Теодозія Бриж, художники Євген і Ярема Безніски.
Каплиця при Золочівському замку photo-lviv.in.ua
Є каплиця і у Великому житловому палаці.
Каплиця у Зочівському замку5.UA/Наталя Мілевська
Золочівський замок сьогодні
У замковому дворі збереглися донині лише Великий житловий палац, Китайський палац, і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа. В’їзна вежа, Китайський і Великий житловий палаци творять собою ренесансний ансамбль.
Золочівський замокlvivgallery.org.ua
Відомо, що понад 20 млн гривень для відновлення Золочівського замку пожертвував підриємець та екснардеп Петро Писарчук. За ці кошти реставрували Китайський та Великий палаци, проклали системи водо- та теплопостачання, відновили фасад Великого палацу, побудували тунель із брамою для заїзду, равелін, підйомний міст. Поруч із замком відкрили пам’ятник сакрального мистецтва «Джерело», який став символічним в’їзним знаком.
Великий житловий палац
У Великий житловому палаці Золочівського замку – двоповерховій будівлі 72х22 метри з підвалами – сьогодні відтворено епізоди тогочасного побуту та розташовано музей. Під час його реставрації було відтворено розташування кімнат, віднайдено ті самі шість туалетів початку XVIII століття, потайний хід та комини. Втраченими є печі, каміни, підлоги. З порталів внутрішніх дверей зберігся один повністю на першому поверсі та два напівзруйновані на другому поверсі.
Цікавий і пікантний момент. Особлива гордість Золочівського замку, а зокрема Великого житлового палацу – каналізація, що в ті часи було рідкістю. У замку було побудовано шість туалетів і всі уціліли до наших днів. Туалети мають хитру систему зливу: з даху до унітазів було підведено ринву, і нечистоти змивалися стічними водами прямо у вигрібну яму. Це була одна з перших каналізаційних систем на той час.
У серпні 2009 року Великий житловий палац відкритили для огляду. На першому поверсі Великого палацу в експозиційних залах представлено історію замку, тюремний час, період реставрації, регіон Золочева. Також тут розміщена палацова капличка Благовіщення, виставковий зал, зали XVII і XVIII століття. На другому поверсі палацу розміщено відділ «Інтер’єри періоду історизму».
Що це означає? У палаці немає «рідних меблів». Музей-заповідник «Золочівський замок» – нині є відділом Львівської галереї мистецтв, як ми зазначали раніше. Тобто і меблі, і картини тут представлені хоч і не «рідні» замкові, але старовинні і цінні.
У Великому палаці представлено понад 550 експонатів, у тому числі 122 одиниці живопису, 123 одиниці меблів, а також зброя, порцеляна, скульптура, килими, речі, знайдені під час реставраційних робіт, мисливські трофеї та інше.
Експонати Золочівського замку5.UA / Скібінська Марія
Серед живописних робіт портрети XVII–XIX століть, батальна картина італійського художника Мартіно Альтомонте «Битва під Парканами» на всю стіну, який назвають найціннішим експонатом у Великому палаці.
Картина італійського художника Мартіно Альтомонте «Битва під Парканами»5.UA / Скібінська Марія
А також давні копії картин відомих європейських художників: Альбрехта Дюрера «Мадонна з дитятком», Пітера Пауля Рубенса «Свята вечеря», «Суд Соломона», Рембрандта ван Рейна «Вигнання Агари», «Вчений», «Портрет чоловіка», Антоніса ван Дейка «Портрет молодої людини» («Портрет Рупрехта з Палатинату») та багато інших.
У процесі реставрації відтворено розміщення кімнат, віднайдено шість туалетів початку XVIII століття, потайний хід і комини. На жаль, остаточно втраченими є печі, каміни, підлоги. З порталів внутрішніх дверей зберігся один повністю на першому поверсі і два напівзруйновані на другому поверсі.
Тронна зала Великого палацу в Золочівському замку5.UA / Скібінська Марія
Серед живописних робіт портрети XVII–XIX століть, копії картин Дюрера, Рубенса, Ребрандта, ван Дейка. Однак найбільше зацікавлення у нинішніх гостей палацу викликає королівська скарбниця, де експонується реконструкція корони Данила Галицького.
Реконструкція корони Данила Галицькогоkray.org.ua
Китайський палац, яких у Європі всього три
Ще одна перлина Золочівського замку – Китайський палац, який наприкінці XVII століття побудував польський король Ян ІІІ Собеський для своєї коханої дружини Марисеньки. Палац має вигляд двоповерхової шпилястої ротонди з одноповерховими бічними прибудовами. Спочатку це була галерея-ротонда з вісьмома колонами з боку головного фасаду і балконом довкола. У XVIII столітті добудовують бічні прибудови і називають будівлю Китайським палацом. Рельєфи над дверима і вікнами другого поверху ротонди збережені.
Китайський палац у Золочівському замку5.UA/Наталя Мілевська
21 травня 2004 року у відреставрованому Китайському палаці Золочівського замку року відкрито Музей Східних культур, де не тільки можна оглянути екзотичні для наших теренів експонати, а й взяти участь у не менш екзотичній чайній церемонії.
У п’яти експозиційних залах представлено з півтори сотні творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва, а також археологічних експонатів, які представляють мистецтво Єгипта, Шумера, Китаю, Японії, Індії, Індонезії, Османської імперії, Персії. Серед експонатів – фрагменти єгипетських саркофагів, японська графіка другої половини XVIII століття, лакові вироби Китаю, східні тканини XVII–XVIII століть, полотно львівського художника кінця XVII століття Івана Малиновського «Єрусалим».
Всередні Китайського палацу в Золочівському замку5.UA / Фото: Людмила Горпинич
Навколо Китайського палацу закладено східний парк з альтанкою.
Равелін на продаж
У 2007 році відновлено одну з оборонних споруд замку – равелін. Тепер у ньому розташований ресторан, сувенірна крамниця, санвузол.
Випадково ми побачили інформацію про те, що частину Золочівського замку продають за майже пів мільйона доларів. Про це пише місцеве видання «Варіанти», посилаючись на оголошення на Facebook-сторінці львівського агентства нерухомості Sitalo real estate.
Ще у квітні цього року з’явилося оголошення про продаж равеліну біля головного входу до Золочівського замку. Як вказано у оголошенні львівської агенції нерухомості Sitalo Real Estate, вартість споруди становить 400 тисяч доларів.
Наразі у равеліні Золочівського замку працює однойменний ресторан − «Равелін». Загальна площа будівлі становить 454 м. кв. Як зазначають у агенстві нерухомості, хоч сам Золоівський замок знаходиться у державній власності, саме земля, де розташовано равелін, – у приватній власності.
Камені, які справджують бажання
Але поверемося до цікавинок Золочівського замку. Одним із найцікавіших експонатів тут однозачно є камені з зашифрованими написами. Написи датовані кінцем XIV – поч. XV століття, не мають аналогів, і поки що не прочитані. Камені привезли у 2000 році з околиці Золочева – з лісу біля села Новосілки. Припускають, що написи могли бути зроблені тамплієрами, яким також міг належати замок, руїни котрого збереглися в околицях цього села.
До транспортування артефктів, найважчий з яких «потягнув» на 9,5 тонн, були залучені навіть військові та лісники. На користь містичної версії походження каменів працює той факт, що трактор, який їх витягував з лісу, невдовзі зірвався в яр. Дивом обійшлося без людських жертв.
Камені і надписами в Золочівському замку5.UA / Фото: Людмила Горпинич
До сьогодні дослідники не можуть дати ствердної відповіді щодо походження каменів чи навіть розшифрувати їхні написи, зроблені готичним шрифтом незрозумілою мовою. Припускають, що це може бути суміш польської та німецької, або варіант угорської, адже Новосілки у сиву давнину були власне угорським поселенням.
Дослідники звертають увагу на те, що серед місцевого населення не збереглося жодних переказів про дивні моноліти. А теперішні легенди – це вже плід фантазії гідів і туристів. Найпоширеніша з них твердить, що в таємничих написах зашифровано місце знаходження скарбів тамплієрів.
Загадкові камені – неоціненні артефакти для шанувальників містики та любителів розгадувати історичні головоломки.Є легенда, що треба великий палець засунути у дірку в камені і крутити долонею. Якщо хочеться успіху у коханні – пішли крутити за годинниковою стрілкою, якщо хочеться грошей – проти годинникової. Ми, звісно, й собі спробували. Не прохдити ж повз легенду.
Нерозкриті таємниці замку
Не виключено, що гостем Золочівського замку свого часу був Петро I. Щоправда, зі стовідсотковою впевненістю стверджувати це дослідники не наважуються. Однак прихильники такої версії звертають увагу, що, начебто, після подорожі Петра Польщею і власне перебування в Золочеві, в Петербурзі з’явилися фонтанчики на кшталт тутешніх, та й Петропавлівська фортеця своїми обрисами нагадує Золочівський замок.
Загадковою є версія про існування в замку потаємного підземного ходу, який зв’язує його зі світом. У хроніках засвідчено цікавий факт. У останній третині XVIII століття полонені турки і татари, які відбудовували замок, а потім були насильно вихрещені і поселені в розташованому неподалік селі Вороняки, підняли бунт. Сотні розлючених вояків оточили фортецю, і малочисельна залога, що залишалася всередині, навряд чи мала шанси вистояти. Аж раптом бунтівників оточив озброєний загін і скарав усіх непокірних. Яким чином вдалося дізнатися про небезпеку? Очевидно, що мешканці замку скористалися підземним ходом, аби покликати на допомогу. Досі таємничих ходів не знайдено. Може тому, що замок і надалі залишається малодослідженим. Скупі відомості, якими володіють сучасники, взяті з архіву Радзивілів, які, як вже було сказано, у Золочеві майже не бували.
Кінозйомки
Прекрасні обриси Золочівського замку і ландшафт французького парку не могли оминути своєю увагою кіношники.
Замок регулярно стає німим персонажем різних кіноісторій.
Так, у 2009 році тут знімали український дитячий художній фільм.
У липні 2015 року у Золочівському замку проводили зйомки документального фільму «Золота підкова Бориса Возницького» про життя Бориса Григоровича до 90-річчя від Дня народження мистецтвознавця.
Також у замку пройшли зйомки історичної драми «Гетьман». Знімають фільм за мотивами роману Віктора Веретенникова «Гетьман». У ролі коханої Хмельницького Гелени – українська акторка з татарським корінням Фатіма Горбенко, у ролі дружини – Юлія Кобізька. Епізоди фільму також знімали в Олеську та Свіржі.
Чим живе замок нині? Прийомами. Але тепер не світськими, а туристичними. Навіть відточена промова екскурсовода не дасть вам провідчувати це місце. Тільки обходивши зали Великого житлового палацу, заглянувши у його підвали, та прогулявшись і обризкавшись трохи водою біля фонтану перед Китайським замком, тільки тоді ви зрозумієте для себе, що це за місце.
За матеріалами книги Ореста Мацюка «Замки і фортеці Західної України» та kray.org.ua
Дивіться також фотогалерею за темою: