Головного тренера київського «Динамо» Мірчу Луческу поливають медом ­зусібіч. Тільки «ультраси» — група найзапекліших уболівальників ­команди, яка пройшла Майдан, з початку сезону вимагає відставки румунського фахівця. Жодні трофеї не змінять ставлення.Бо якщо «проковтнути» цей хід Суркісів, які привели до клубу колишнього тренера «Шахтаря» та «Зеніта», то динамівські власники, проігнорувавши російсько-українську війну, можуть і путінського прихильника Газзаєва повернути.Та поки що такої потреби немає. Луческу — переможець, пов’язаний контрактом ще на один сезон. Кілька місяців може експлуатувати цьогорічні успіхи: взяв усі можливі внутрішні трофеї.Тільки яка справжня цінність цих перемог? Обійти напіврозвалений ветеранами команди «Шахтар» з малоавторитетним тренером і збайдужілим до клубу власником? Грати з рухами, інгульцями та минаями, проводячи обидва матчі вдома? Таке було в сезоні 2014/15. Почалася війна, клуби з Донбасу змінили місце прописки, а згаслий до роботи Луческу, тодішній тренер «Шахтаря», весь рік скаржився на фальшивість чемпіонату.Тепер він мовчить. Розмовляє тільки з італійською та румунською пресами. Бо вони про це не запитають.