4 травня 1999 року у США відбулась прем’єра пригодницького бойовику «Мумія». Режисер — Стівен Соммерс.Фільм розповідає про пошуки скарбів в «мертвому місті» Хамунаптра в Єгипті. Цим займаються колишній військовий командир Рік, бібліотекарка Евелін та її брат Джонатан. Групу переслідує група мисливців з Америки та мумія.Головні ролі виконували Брендан Фрейзер, Рейчел Вайс, Джон Ханна.Зйомки проводили в Марракеші, Марокко. Фільм встановив низку рекордів за зборами, ледь не перегнав «Зоряних війн». Через успіх зняли ще декілька продовжень.Зараз же «Мумію» найчастіше використовують, щоб висміяти історичні неточності. Gazeta.ua зібрала найяскравіші реакції єгиптологів на голлівудську стрічку.»На початку нам показують місто Фіви. Але чомусь з пірамідами, яких там ніколи не було! До них треба було б пройти 804 кілометрів на північ. До того ж вся ця архітектура датується пізніше. Не могли бути такі храмові комплекси, — каже єгиптологиня, доктор Колін Дарнел на Youtube-каналі Rachel Maksy про вінтажну моду. — Костюм дружини фараона складається з фарби тіла. Знімальна група накладала її 4 години. Даремно, бо, звичайно, тоді не дозволялося ходити голою по палацу. Такий вигляд був би неприпустимим. Тим більш цариці. Найвідоміший випадок, хіба що, коли фараон Снофру від нудьги зібрав у палаці найгарніших жінок та вдягнув їх в рибні сіті.Страти членів родини фараона декілька разів мали місце. Але цьому передували слідство, суд і свідки. Думаю, про це рідко говорять. Нам показують Стародавній Єгипет як дикий край без законів. Але це було не так. Навпаки закон — одне з досягнень цієї цивілізації. Ми ж асоціюємо їх лише з пірамідами та саркофагами. Вони ж, ймовірно, пишалися своєю літературою, релігією, культурою.Приємно, що у фільмі використовують справжню назву для охоронців в Стародавньому Єгипті — меджаї. Першопочатково це назва стародавніх кочових племен нубійців. Їх найчастіше наймали як «поліцейських», тому стало повноцінним терміном. Це було цікаво, але в цілому фільм має дуже багато помилок і не використаний потенціал. У Стародавньому Єгипті не було лопат, сипучих пісків та тим більш жуків-людожерів».»Так, в єгиптян було багато золота, але не настільки, що воно було на шкірі слуг. Вони вимовляють слова давньоєгипетською. Але ієрогліфи — мертва писемна мова. Тому те, що чуємо, це виключно інтерпретація кіношників», — каже єгиптолог з Лос-Анджелесу Ніколас Браун для BuzzFeed.»Фільм «Мумія» взяв три відомі фігури єгипетської історії з дуже різних епох та з’єднав їх разом, — каже Рейвен з Youtube-каналу про історію та археологію Dig It With Raven. — Існував фараон Сеті І, але у нього не було дружини Анк-су-намун. Насправді вона має дещо інше ім’я, була царицею 18-ої династії. За сюжетом, зраджує з жрецем Імхотепом. Найімовірніше, запозичили ім’я від архітектора, який придумав піраміди. Жив під час третьої династії, 2686–2575 роками до н. е. Тобто це звичайна людина, не маг та не бог медицини, як його часто помилково називають. Та й роману з царицею не мав.До речі, фараон Сеті І носить неправильну корону та бороду. Її вважали атрибутом бідних чи мандрівників. У фараона ж могла бути лише фальшива борідка, яка символізувала, що він — представник богів на землі.Увесь фільм герої шукають книгу мертвих. Її не було, це вигадка Голлівуду. Навіть якби вона й існувала, то не воскресала б людей, а скоріше б вказувала духам шлях до потойбіччя. Найважливіше, що в той час не могло існувати книги. Єгиптяни користувалися сувоями. Те, що представляється тут книгою, правильніше б було називати кодексом, і це ближче до римського періоду.Бібліотекарка Евелін, яку зіграла Рейчел Вайс, вихваляється своїми знаннями з єгиптології, але робить багато помилок. Розповідає, що під час муміфікації витягували серце. Це неправда. Його лишали в тілі, бо вважали центром особистості та життя. До того ж вірили, що після смерті боги зважують серце. Якщо воно легше за пір’їнку, то пропускають в загробний світ».