31 березня 1896 року американський винахідник Вітком Джадсон запатентував перший замок-блискавку.ЇЇ використовували як застібку на черевиках. Вона складалась з двох ланцюжків, на кожному з яких чергувались гачки з отворами, які чіплялись один до одного за допомогою рухомої металевої скріпки.Блискавка не мала комерційного успіху через дороговизну виготовлення та ненадійність у застосуванні. Опинившись на межі банкрутства, Джадсон взяв у партнери Гаррі Ерла та Луїса Вокера.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запатентували перший прилад для запису звукових коливань Вокер залучив до досліджень американського інженера шведського походження — Гідеона Сундбека. 29 квітня 1913 року Гідеон Сундбек запатентував блискавку, яка складалася з двох текстильних стрічок, на яких були закріплені в шаховому порядку металеві ланки. З’єднання або роз’єднання половинок відбувалося за допомогою замка, що ковзає по стрічкам.На початку 30-х років завдяки модельєру Ельзі Скапареллі блискавка з’явилась на дитячих речах. 1937 року французький модельєр Жан Клод помістив блискавку на штанях.У жіночу моду блискавка потрапила в повоєнні роки.Сукня розвинулася з давніх плащів і накидок як результат еволюції крою, удосконалення матеріалів і збільшення різноманітності одягу. До середини XV ст. жіноча сукня знайшла гранично високу лінію талії, гострокутний глибокий виріз, оброблений широким коміром, вузькі довгі рукави і асиметричну спідницю.