Німеччина 10 років тому скасувала обов’язкову службу в армії / Flickr/World Armies
Вже 10 років молодих хлопців у Німеччині не відправляють на обов’язкову службу в Бундесвері після відповідного рішення парламенту. Чи можна сказати, що воно досі виправдане?
Про це йдеться в статті Die Welt. В Ізраїлі чоловіки й жінки обов’язково проходять військову службу впродовж двох років. Стільки ж триває й служба в Південній Кореї. Під час цих двох років контакти рекрутів з друзями й сім’єю обмежені, — пояснює німецький журналіст Райнер Гаубріх, який сам теж служив в німецькій армії.
На щастя, Німеччина не оточена ворогами. І більше немає жодної комуністичної держави біля німецьких кордоні.
«Саме тому багато громадян переконані, що безпека ФРН не під загрозою. А боротьба за владу у світі тепер ведеться економічними методами або за допомогою «м’якої сили». Скажіть про це людям в Україні або в країнах Балтії, або німецьким солдатам в Малі», — наголошує він.
На його думку, скасування військового призову зробило свій внесок в зміцнення цього помилкового судження. Тому що за цей час ще більше скоротилася та частина населення, якій доводилося мати справу з військовими сценаріями в житті або чиї родичі проходили через такий досвід. Оскільки Бундесвер тепер бере на службу лише добровольців, часто можна спостерігати так званий «негативний відбір». Багато людей йдуть в армію, тому що не змогли знайти іншу роботу, або надто сильно захоплюються зброєю чи бойовими мистецтвами. Солдати в Німеччині тепер — це не «громадяни в уніформі», вони більше не дзеркало суспільства.
Це збільшує внутрішній розрив між громадянами і армією, який з’явився в післявоєнний період. А без призову Бундесвер дедалі гостріше впирається з обмеженнями своїх можливостей. Колись в німецькій армії служили 500 тисяч людей. Тепер німецьких військових лише 180 тисяч. А в цей же час, кількість закордонних місій зросла. Саме тому, наприклад, екс-міністр оборони ФРН Франц Йозеф Юнг і експерти на зразок професора Університету федеральних збройних сил Міхаеля Фольффсона обговорюють відновлення призову в Німеччині.
У свою чергу, журналіст Торстен Юнгхольт, який з 2009 року пише про проблеми Бундесверу, вважає, що скасування призову було правильним рішенням. На його думку, неправильним було лише посилання на економічні причини. Холодна війна, в часи якої Німеччина була лінією фронту, давно закінчилася. В 1990 році загроза зникла. І для захисту ФРН не потрібна велика армія. Вистачить і спеціалізованих професіоналів.
«Це стосується не лише міжнародних криз, а й потреби в захисті країни й союзників, яка знову з’явилася після анексії Криму», — вважає він.
НАТО більше не вимагає від Німеччини підтримувати 12 дивізій. Достатньо і трьох. Тож причин проводити призов в країні, на думку Юнгхольта, немає.
Вас також можуть зацікавити новини:
Newsweek: Китай буде здатен розв’язувати війни за кордоном через 15 років
Німецькі військові допоможуть Португалії боротися з коронавірусом
Bild: Кремль використовував журналістів RT для шпигування в Німеччині
Business Insider: Новим Кримом може запросто стати Тайвань
Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі
УНІАН ІноЗМІ
Переклад:
Лесь Димань