Бактерії кишківника впливають на тяжкість перебігу COVID-19

Про це повідомляє агентство Reuters.

“У пацієнтів з COVID-19 відсутні деякі корисні бактерії, які, як відомо, регулюють нашу імунну систему”, – сказала доктор Сью Нг з Китайського університету Гонконгу.

За її словами, так званий дисбактеріоз зберігається після того, як організм одужав, але може проявлятися в “довгограючих симптомах”, від яких страждають деякі пацієнти.

Команда Сью Нг розробила оральну формулу живих бактерій, відомих як пробіотики, і спеціальну капсулу для захисту організмів, поки вони не досягнуть кишківника.

C лютого по травень 2020 року лікарі взяли зразки калу у ста пацієнтів, госпіталізованих з COVID-19. Стан хворих було різне – від легкого (без ознак пневмонії) до критичного (такі пацієнти потребували інтенсивної терапії). Також у добровольців брали аналіз крові на маркери запалення.

27 пацієнтів регулярно надавали зразки калу протягом місяця після того, як з їх організму зник коронавірус. Для порівняння вчені взяли такі ж зразки у 78 здорових людей.

Виявилося, що склад кишкового мікробіома істотно відрізняється у здорових людей і у пацієнтів з COVID-19. Ця різниця не зникла навіть після приймання ліків, в тому числі антибіотиків.

У “коронавірусних” пацієнтів було істотно менше корисних для імунітету бактерій Bifidobacterium adolescentis, Faecalibacterium prausnitzii і Eubacterium rectale. Зате у них було більше таких мікробів, як Ruminococcus gnavus, Ruminococcus torques і Bacteroides dorei.

Порушення балансу бактерій супроводжувалось відповідними підвищеними концентраціями запальних цитокінів і маркерів крові, таких як C-реактивний білок, лактатдегидрогеназа, аспартатамінотрансфераза і гама-глутамілтрансфераза.

“У порівнянні з пацієнтами, які отримують стандартну допомогу, наше пілотне клінічне дослідження показало, що більшість пацієнтів з COVID-19, які отримали наш пробіотик, позбулися всіх побічних симптомів”, – сказала Нг, додавши, що у тих, хто отримав цю формулу, значно знизилися маркери запалення в крові.

У звіті дослідників йдеться, що зв’язок між складом мікробіоти кишківника, рівнями цитокінів та запальними маркерами у пацієнтів з COVID-19 дозволяє припустити, що мікробіом кишківника впливає на ступінь тяжкості COVID-19, можливо, через модуляцію імунних відповідей господаря.

Наразі вчені досліджують шляхи пом’якшення впливу коронавірусу на організм людини наступними роками. Аналіз імунологічних та епідеміологічних даних про ендемічні коронавіруси людини (HCoVs) засвідчує, що блокувальний імунітет швидко зникає, але імунітет, що знижує вірусне навантаження під час повторного зараження, є довготривалим.