Норвезька газета, що спеціалізується на бізнес-новинахСкорочення експорту російського газу в ЄС загрожує серйозними наслідками для всього континенту — Норвегія та інші країни задовольнити потреби ЄС не зможуть. Це виклик для політики безпеки Євросоюзу.Про це пише Dagens Næringsliv.Суперечка розгорнулася навколо газопроводу «Північний потік-2», який прокладається по дну Балтійського моря і з’єднає безпосередньо Росію і Німеччину. Більшість перебоїв у поставках російського газу до Європи після закінчення холодної війни мали політичний вимір. До відкриття «Північного потоку-1» в 2012 році велика частина газу йшла в Європу через Україну. Коли в 2009 році державна російська компанія «Газпром» скоротила поставки в Україну, це вдарило і по ЄС.Завдяки альтернативним експортним маршрутам у Москви буде більше можливостей для маневру, особливо щодо держав Центральної Європи.У Східній Європі Польща і країни Прибалтики бачать в «Газпромі» інструмент російської зовнішньої політики. Вони побоюються, що з новим трубопроводом газ перетвориться на інструмент політичного тиску. З іншого боку, Володимир Путін твердо підтримує Віктора Орбана і його неліберальну Угорщину.Новини за темою: Чому Польщі вигідна зупинка будівництва газопроводу «Північний потік — 2″Західна Європа давно сприймає російський газ в першу чергу як товар. Однак російське вторгнення до Криму в 2014 році поставило в центр уваги гібридну війну і використання торгової сили в геополітичних цілях.
Схема газопроводів «Північний потік» і «Північний потік — 2»
gazprom.ru
Тому популярність «Північного потоку — 2» падає. Після замаху на лідера російської опозиції Олексія Навального скепсису щодо нового трубопроводу побільшало і в Німеччині.Як нам боротися із залежністю від «червоного газу»?ЄС створювався як проєкт миру і демократії, чиєю основною стратегією був ліберальний внутрішній ринок. Тому Брюссель спробував відповісти на російський виклик, безпосередньо зайнявшись панівним гравцем на ринку — експортером-монополістом Газпромом. Завдяки регулюванню енергетичного ринку і закону Про конкуренцію ЄС прийняв правила поведінки для експортерів газу на внутрішньому ринку і припинив зловживання владою з боку російського газового гіганта — будь то в геополітичних або і в фінансових цілях.Однак ЄС все частіше застосовує свої загальні ринкові правила конкретно проти Росії. Все почалося з «третього енергетичного пакету» 2009 року, який заборонив Газпрому скуповувати газопровідні мережі в ЄС.Минулого року ЄС прийняв нові правила, які дозволяють зупинити «Північний потік-2», але при цьому покладають відповідальність на наглядові органи Німеччини.Новини за темою: Поставити хрест на «Північному потоці-2»: Шість способів, як Німеччина може заморозити проєкт газопроводуПоки що ЄС діє в рамках правил, але багато хто вимагає агресивніше використовувати свої регулюючі повноваження.Досягти обмежених цілей в короткостроковій перспективі за допомогою нормативних актів цілком можливо, але це підриває довіру до нормативного режиму в масштабах всього ЄС. Якщо ЄС припинить використовувати регулюючу владу для створення успішно функціонуючих ринків і перейде до регулювання в геополітичних цілях, це загрожує підірвати легітимність, на якій будується вся його міць. Наприклад, ми вже бачимо, як внутрішні правила ЄС все частіше і частіше порушують Угорщина і Польща.Рішення — чітко розмежувати ринкову політику і політику безпеки. Питання ринкової політики повинні вирішуватися за допомогою законів і постанов. Питання політики безпеки — за допомогою військових і зовнішньополітичних заходів аж до економічних санкцій. У ЄС є інструменти і для того, і для іншого.Коротше кажучи, ЄС повинен знайти волю, щоб заявити про себе як про гравця у сфері політики безпеки. Оскільки країни ЄС можуть приймати санкції лише одноголосно, це потребуватиме неабияких зусиль. Але робити з регулюючої влади найкоротший шлях до досягнення геополітичних цілей ліберальному ЄС не личить.Тому ЄС потрібна більш чітка політика безпеки.Нік СіттерЗа матеріалами: ІноЗМІ