Яким буде співвідношення наземної бойової потужності в 2030 році, після того, як закінчаться війни з терором і війни за зміцнення Росії? Про це пише The National Interest. Після закінчення холодної війни характер наземних бойових дій зазнав серйозних змін. Сьогодні проводять мало операцій з метою розгрому рівного за бойовою оснащеністю противника зі схожою військовою доктриною, які ведуть до захоплення або звільнення території. Підготовка до ведення таких дій, як і раніше, є важливою, але в родів військ зі складу Сухопутних сил сьогодні безліч інших пріоритетів, причому деякі з них (протиповстанські та поліцейські дії) повертають нас до зародження сучасної військової організації. Робити прогнози важко, особливо на віддалене майбутнє, але низка досить простих запитань допоможе нам у цьому аналізі. Зокрема, спонукальним мотивом для такого дослідження стали три запитання: Чи має армія доступ до національних ресурсів, у тому числі до інноваційної технологічної бази? Чи користується армія достатньою підтримкою політичної влади, яка не обмежує її самостійність? Чи має армія доступ до досвідчених знань, чи є в неї можливість вчитися і вдосконалюватися в умовах реального світу? Новини за темою: Зброя майбутнього: Роботи-вбивці Пентагону і секретні розробки Китаю З урахуванням цих питань можна сказати, що велика частина сухопутних військ у 2030 році буде дуже сильно нагадувати найсмертоносніші сили сьогодення, але з невеликими та важливими змінами. Індія Сухопутні війська Індії вийдуть на рівень світової еліти. Ця армія веде інтенсивні бойові дії найрізноманітнішого характеру: вона бореться з маоїстським партизанським рухом у себе вдома, із повстанцями в Кашмірі, яких підтримує Пакистан, і проводить безліч інших, менш масштабних операцій усередині країни. Водночас індійська армія добре підготовлена до активних бойових дій проти Пакистану, оскільки давно вже усвідомила необхідність бойової підготовки, наближеної до реальних умов. Загалом цей досвід допоміг їй удосконалити свої навички і стати ефективним інструментом зовнішньої та внутрішньої політики Нью-Делі. Щодо бойової техніки та озброєнь, то сухопутні війська Індії багато в чому відстають від своїх супротивників. Але сьогодні Індія отримала доступ практично до всього світового ринку військової техніки. Росія, Європа, Ізраїль, Сполучені Штати — всі вони продають свою продукцію військового призначення Індії, доповнюючи військово-промисловий комплекс країни, який розвивається. Сухопутні війська Індії змушені конкурувати з ВПС і ВМС, проте в майбутньому вони повинні отримати більший доступ до сучасної техніки і технологій, завдяки чому стануть грізною силою. Франція З усіх європейських країн у Франції, найімовірніше, будуть найбільш боєздатні й потужні сухопутні війська. Франція, як і раніше, має намір грати важливу роль у світовій політиці та очевидно впевнена в необхідності ефективних наземних сил, щоб виконувати ці завдання. Таку позицію вона збереже і в майбутньому, а можливо, навіть прискорить процес зміцнення армії, позаяк Париж бере на себе дедалі нові функції з управління Збройними силами та апаратом безпеки Європейського Союзу. У Франції, як і раніше, міцний військово-промисловий комплекс, що активно працює і на внутрішню оборону, і на експорт. Сухопутні війська мають сучасну техніку управління та зв’язку, складаючи основу майже всіх багатонаціональних контингентів ЄС. Вони можуть придбати відмінну бойову техніку для поля бою, включаючи танки та артилерію. Французький уряд твердо має намір зберігати й підтримувати потужну оборонну промисловість, яка працює на благо сухопутних військ. У французької армії значний досвід ведення бойових дій різного масштабу та інтенсивності. Французи брали участь у війні з терором у афганському театрі та в Північній Африці, використовуючи регулярні та елітні війська для підтримки місцевого населення й розгрому нерегулярних сил противника. Сухопутні війська також користуються підтримкою двох інших видів Збройних сил. Військово-морські сили Франції мають значні експедиційні можливості, а ВПС дедалі більше зосереджуються на бойовій підтримці й забезпеченні, завдаючи ударів на полі бою, ведучи розвідку та виконуючи транспортні завдання. Завдяки уніфікованому та професійному характеру сухопутних військ вони можуть діяти на різній території. Росія Наприкінці холодної війни російські сухопутні війська пережили період болісної трансформації, втративши значну частину ресурсів, живої сили та політичної ваги. Військово-промисловий комплекс, що забезпечував Червону армію, повільно руйнувався, залишаючи сухопутні війська із застарілою і погано обслуговуваною технікою. У військах ослаб бойовий дух, і армії дуже важко довелося в боях з нерегулярними загонами чеченських та інших бойовиків. Змінилося не все, але багато чого. Поліпшення в російській економіці дали змогу вкладати більше коштів в армію. Реформа, особливо в елітних військах, допомогла Росії перемогти в Чеченській війні. У 2008 році російська армія швидко розгромила Грузію, а в 2014 році очолила операцію із захоплення Криму в України. Все це ми можемо назвати війнами за зміцнення Росії, які навряд чи завершилися. Російські сухопутні війська, як і раніше, грають головну роль у діях Москви з управління ближнім закордоном, хоча протягом останніх двох років вони поступилися частиною функцій ВПС і ВМФ. Російські сухопутні війська збережуть свою смертоносну міць у 2030 році, однак вони зазнають серйозних проблем. У майбутньому вони можуть мати труднощі з доступом до сучасних технологій. Агонія радянського військово-промислового комплексу закінчилася, і після неї залишилася така система інновацій і виробництва, якій важко на всіх напрямах. Можуть також виникнути проблеми з живою силою, позаяк сухопутні війська, схоже, застрягли між старою системою призову (яка зживає себе у зв’язку зі зменшенням народонаселення) і системою добровільного набору, в якій особливу роль відіграють елітні війська. Однак сусіди Росії ще довго будуть боятися розмірів і потужності російської армії, особливо під час так званих гібридних операцій. Сполучені Штати Америки Сухопутні війська США як мінімум з 1991 року є золотим стандартом наземних бойових сил. Розгром іракської армії в 1991 році та її повне знищення в 2003-му залишаються найбільш значними досягненнями в наземних бойових операціях після закінчення холодної війни. Останні 15 років сухопутні війська продовжують вести бойові дії в Іраку та Афганістані, а війська спеціального призначення діють на набагато більшій відстані. Новини за темою: Протистояння ядерних арсеналів США й Росії: Чия зброя виявиться ефективнішою в умовах реального зіткнення Американські сухопутні війська, як і раніше, мають повний доступ до потужної системи військових інновацій. Загальний пиріг вони ділять із ВМС, ВПС і корпусом морської піхоти, і, незважаючи на невпевнене зростання в останнє десятиліття цей пиріг досі дуже великий. Частина військової техніки, що перебуває на озброєнні в армії, належить до епохи холодної війни, проте майже вся вона пройшла модернізацію і відповідає вимогам сучасної війни з мережевою структурою. У сухопутних військ США найбагатший у світі асортимент безпілотників, які в процесі спостереження за полем бою допомагають вести смертельний і точний вогонь. Ба більше, сухопутні війська мають 15-річний досвід ведення війни з терором. Це найтриваліший період безперервних бойових дій з часів воєн з індіанцями. Звичайно, у цьому досвіді є свої небезпеки, не останнім у низці яких є організаційне виснаження. Це викликає особливу тривогу на тлі нескінченних воєн в Іраку та Афганістані. Однак, сухопутні війська США і в 2030 році будуть найпотужнішою наземною бойовою силою, набагато випереджаючи всіх інших. Китай З початку 1990-х років, а то й раніше, в Народно-визвольній армії Китаю проводять глибокі реформи сухопутних військ. Протягом десятиліть певні елементи в НВАК виступають як гаранти тих чи інших політичних фракцій усередині Комуністичної партії Китаю. Коли процес реформування пішов усерйоз, НВАК стала рівною мірою комерційною і військовою організацією, взявши під своє управління безліч малих підприємств. Новини за темою: Американсько-китайська конфронтація загострюється: Невже все йде до великої війни? Ситуація стала змінюватися, коли в 1990-ті й 2000-ні роки почалося бурхливе зростання китайської економіки. Отримавши доступ до фінансування і до сектора інноваційних технологій, що зростає, наземний елемент НВАК почав оптимізуватися й реформуватися, і в підсумку перетворився на сучасну військову організацію. Подібно до США, сухопутні війська НВАК повинні ділити фінансовий пиріг із декількома вельми ненажерливими партнерами. Та епоха, коли Китай був зосереджений на сухопутних військах на шкоду морської і повітряної потужності, закінчилася рішуче і безповоротно. Крім того, НВАК ніяк не може повністю відійти від міжфракційної боротьби всередині Комуністичної партії Китаю. Вони занадто тісно пов’язані між собою і цим сильно відрізняються від відносин між цивільними та військовиками на Заході. До реформ у сухопутних військах можна зарахувати масову модернізацію бойової техніки та озброєнь, бойову підготовку, наближену до реальних умов, а також дії з професіоналізації армії. НВАК не отримує фінансування в таких обсягах, як армія США, але в неї майже невичерпні резерви живої сили, і вона має такі ресурси, яких немає майже в жодної армії у світі. Єдине, чого не вистачає НВАК, — це досвіду бойових дій, оскільки Китай не веде їх з часів війни проти В’єтнаму та не бере участі у великих конфліктах нового століття. Однак є всі підстави вважати, що тенденції у сфері модернізації НВАК і в здійсненні реформ у майбутні 15 років не зміняться. У підсумку відповідь на запитання про те, як побудувати потужну армію, болюче проста. Ті держави, в яких є повне ентузіазму населення з багатим людським капіталом, які можуть користуватися новітніми технологіями зі своїх міцних сучасних економік і які здатні будувати відносини між цивільними і військовими на базі достатньої, але не надмірної самостійності, будуть процвітати у військових справах. Досвід — це теж не зайве. Однак прості відповіді аж ніяк не означають, що виконати ці приписи буде легко і просто. Роберт Фарлі За матеріалами: ІноЗМІ
Співвідношення сил у 2030 році: П’ять найпотужніших сухопутних військ світу
