Кінокартину “Форсаж” сьогодні, майже через 20 років, після її виходу на екрани, можна вважати якщо не класичною, то знаковою. З часом фільм перетворився на франшизу і сюжет кожної наступної картини ставав все більше зосередженим на екшн-складовій, ніж на культурі тюнінгу та перегонів. Норвезький фільм Asphalt Burning – один із гарних прикладів наслідування стилю першого “Форсаж” і щоб його побачити, не потрібно чекати на відкриття кінотеатрів, скільки фільм вже доступний для перегляду на Netflix..
Останнім “тюнінговим” фільмом з циклу “Форсаж” був “Токійський дріфт”, після якого увага сценаристів була зосереджена на екшн-сценах та соціальних драмах. З того часу вийшло кілька досить сильних фільмів для автолюбителів, як то “Жага швидкості” чи “На драйві”, але повторити успіху Fast and Furious їм не вдалось.
Оригінальний “Форсаж” намагались відтворити на власний лад у багатьох країнах, а кільком з таких стрічок навіть вдалось вийти в міжнародний прокат. У їх числі й норвезька стрічка під назвою Børning, яка розповідала про перегони типу “гарматне ядро”. Пізніше вийшло продовження фільму, у якому перегони перейшли вже й на гоночний трек. А тепер на екрани виходить третя частина норвезької франшизи, під назвою Asphalt Burning.
Головному герою “Палаючого асфальту” Рою доведеться добряче прокачати свій Ford Mustang Fastback 1967 року, аби перемогти на найвідомішій трасі світу – Нюрбургрінгу.