Скандальна закупівля бойових машин піхоти у Польщі для української армії: куди пішли 200 мільйонів гривень

П’ять років тому навколо закупівлі для української армії пів сотні бойових машин піхоти за двісті мільйонів гривень почалася історія, яку ТСН назвала «Бронетанковий детектив».

А все тому, що відстежити заплутаний ланцюжок подій — дуже складно: тут і суперечливі заяви Міноборони, і дивні виплати, і суди, які тепер переслідують журналістів за «розкопану» інформацію. Про це йдеться у сюжеті ТСН.Тижня.

«Ці люди діяли так, наче вони працюють перший і останній раз на ринку. Думали, що зараз зроблять оборудку. Зароблять гроші і підуть, — каже заступник гендиректора «Укроборонпрому» Мустафа Наєм. — В мене є обґрунтовані підозри, що якщо і були якісь злочинні наміри – то вони були на українській стороні. Бо гроші виходили звідси».

«Ринок», про який говорить Наєм, це міжнародна торгівля зброєю. Все почалося у 2015-му році, коли Міністерство оборони України заявило, що армії конче необхідна майже сотня, а конкренто 93 одиниці, БМП-1 — бойових машин піхоти. В Україні їх не було.

Для цього державний «Укрспецекспорт», що займається закупівлею військової техніки, знаходить іноземного постачальника польську фірму «WTORPLAST S.A.». Згодом у Міноборони заявили, що техніка більше не потрібна.

Однак, запланована, а потім скасована закупівля БМП у 2015 році мала своє продовження, оскільки оборонне замовлення якимось чином хтось відновив і, більше того, оплатив.

«У 2017 році був укладений державний зовнішньоекономічний контракт з польською компанією «Вторпласт». Коштами, які були отримані від Міністерства оборони, було здійснено авансування в сумі майже 9 мільйонів доларів. Контракт передбачав поставку ста бойових машин БМП-1″, — згадує гендиректор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря.

Часткову відповідь на запитання про те, яким чином Міністерство оборони протягом півроку змінило свою думку, у 2018 році знайшли журналісти «Нового времени», яким вдалося навіть знайти перших підозрюваних, зокрема тодішнього керівника комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони. Він же — ексглава наглядової ради Укроборонпрому.

У виданні стверджували, що «кінцевим бенефіціаром цієї схеми є Сергій Пашинський», а більша половина контракту — корупційне навантаження.

«У весерні 17-року «Укрспецекспорт» перерахував на рахунок компанії «Вторпласт» перший транш. Це було еквівалентом 53 одиниць техніки, — продовжує Наєм. — Вже у жовтні отримали перші 20 одиниць на суму три мільйони триста тисяч доларів».

У 2018-му тодішні ТОПи української оборонки спеціально влаштували показ придбаної бронетехніки. Мовляв, контракт успішний, щоб не заявляли журналісти і у яких би схемах не підозрювали Сергія Пашинського. До речі, стосовно самої схеми.

У виданні стверджували, що Житомирський бронетанковий завод закупляв списані з озброєння БМП-1 1980-х років випуску у компанії Wtorplast з Польщі. Польська компанія, зі свого боку, від початку купляла їх у чеської компанії Excalibur Army по 20-25 тисяч євро за одиницю — по ціні металобрухту.

Wtorplast розбирала БМП, відділяючи башти від шасі, а Житомирський бронетаноковий завозив все це окремо до України: кожна башта оцінювалася у 66 тисяч доларів, а кожне шасі — у 99 тисяч доларів. Завод «ремонтував» БМП — банально з’єднував різні розібрані частини. Вартість робіт складала ще 40 тисяч за одиницю. В результаті бойова машина піхоти вартістю 20 тисяч євро коштувало українському оборонному бюджету у 205 тисяч доларів.

Та скандал з ціною БМП, яка зростала в 10 разів, — то лише половина проблеми, бо після першої партії броньовиків більше нічого в Україну не приїхало. І три роки від 2017 всі відповідальні за оборудку можновладці робили вигляд, що забули про перераховані за кордон мільйони доларів.

Тим часом спецоперація з вилучення і доставки в Україну куплених три роки тому бойових машин зрушила з місця. Один за одним тягачі на польськй реєстрації почали ввозити до України ті самі скандальні БМП-1. Точніше, їхні шасі.

Водночас польська компанія не представила жодних обґрунтованих серйозних причин, які б дозволили їй не виконувати умови контракту. «Я не розумію, чому польська компанія цього добровільно не зробила», — каже судовий виконавець Томаш Войтович.

Не зрозуміла цього і польська феміда, у якої Україна виграла арбітраж і апеляцію. Тож БМП силоміць повантажили на тягачі, під контролем польської судових виконавців. Прост з території тої самої польської компанії «Вторпласт».

ТОП-посадовці української оборонки припускають, що голова правління компанії «Вторпласт» очікував іншого розвитку подій. «В них, мабуть, була якась гарантія, шо хтось не буде сильно «пресувати» їх. Інших варіантів я просто не бачу», — каже Наєм.

Директор НАБУ Артем Ситник каже, що «є висока імовірність того, що ця фірма немає відношення до продажу БМП». «Це все перевіряється», — наголосив він.

Водночас Україна так і не отримали ту кількість броньовиків, за які заплачені гроші з кишень українських громадян. Польська компанія залишається винною Україні понад три мільйони доларів. Та навіть їх, виявляється, доведеться повертати з боєм, оскільки фірма, що торгує бронетехнікою, — злидень і просто не має три мільйони, аби віддати борг.

У цьому детективі крапки ще немає. Принаймні, журналісти, що виявили скандал, зараз засипані судовими позовами.

Тим часом, вибиті з боєм два десятки бойових машин — завершують доукомплектовувати на Житомирському бронетанковому заводі. Через місяць-півтора, обіцяють чиновники, ця техніка поїде до війська. Усього через 3 роки після того, як закінчилися ті бої, для яких їх купували. Детальніше дивіться у сюжеті.

У 2018 році Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження через ймовірні корупційні схеми під час закупівлі «Укроборонпромом» військової техніки, до яких може бути причетним Сергій Пашинський.