Не хворіти чи хворіти розумно?

Усі ми хочемо проходити, в прямому значенні слова, із сухим носом увесь сезон застуд, який зазвичай починається наприкінці жовтня, сягає піку у грудні-лютому і завершується ближче до кінця квітня. Усі ми хочемо підтримати імунітет, уникаючи приймання синтетичних препаратів, тому звертаємо увагу на так звані «народні методи». Поговоримо про те, чи реально взагалі жодного разу не захворіти на ГРВІ за весь холодний період, як зменшити ймовірність «підхопити» застуду й уникнути ускладнень вірусних інфекцій.

Чи можна взагалі не хворіти на ГРВІ?

Можна, але для цього необхідно відмовитися від взагалі будь-яких соціальних контактів і особистого спілкування з іншими людьми. Телефоном чи в соцмережах ГРВІ не підчепиш. На безлюдному острові — також. Та щойно поряд з’являється інша людина, виникає ймовірність «обміну» мікроорганізмами, які можуть спричинити застуду. Такі контакти й обмін допомагають організму кожної людини будувати систему імунного захисту: імунітет навчається, коли людина хворіє на вірусні інфекції. Контакт із потенційно небезпечними мікроорганізмами змушує імунітет бути в тонусі. Тому загалом ГРВІ — це певним чином «усвідомлена необхідність». Якщо людина не має важких хронічних захворювань, не приймає препаратів, які пригнічують імунітет, не страждає на важкі імунодефіцити — немає сенсу ховатися від світу, уникаючи контакту з вірусами та бактеріями.

Дорослий в середньому хворіє на ГРВІ 1-2 рази на рік, діти дошкільного віку — 6-8 разів на рік або частіше, школярі — 2-6 разів на рік, залежно від віку та епідемічної ситуації.

Що більше часу людина (дорослий або дитина) проводить у колективі та в приміщенні, то більша ймовірність захворіти.

Респіраторні вірусні інфекції становлять меншу проблему, ніж ускладнення ГРВІ чи грипу. Вони справді можуть виявитися загрозливими, особливо, якщо йдеться про пневмонію. Показником того, наскільки добре імунітет може впоратися із вірусною інфекцією, є не так частота ГРВІ, як періодичність розвитку ускладнень. Якщо раз на кілька років у дорослого застуда переходить у гайморит чи бронхіт, у цьому немає нічого критичного. Натомість, якщо кожен випадок ГРВІ затягується, перетворюється на синусит, гайморит, фронтит, бронхіт чи запалення легенів — це небезпечно. Іноді проблема в слабкості імунітету чи наявних супутніх захворюваннях, але часто — у неправильному лікуванні вірусної інфекції.

Чи можна уникнути ускладнень ГРВІ?

Можна, для цього не потрібно робити чогось надзвичайно складного.

1. Слід правильно лікуватися. Йдеться про те, що хворіти треба вдома, обмеживши контакти з оточенням. Не відвідувати в період наявних симптомів (нежитю, підвищеної температури тіла, болю в горлі, кашлю) роботу, не відправляти дитину із ГРВІ у садочок чи школу.

2. Під час застуди, якнайшвидше з моменту появи перших симптомів, слід вживати більше рідини (якщо хворіє дитина — пропонувати їй улюблені напої, окрім газованих), адже це сприяє утворенню слизу, необхідного для виведення вірусу з дихальних шляхів, зволоження слизових оболонок, підвищення місцевого імунітету слизової дихальних шляхів.

3. Не слід приймати антибіотики за перших ознак застуди. Навіть якщо симптоми супроводжуються підвищенням температури тіла, це не привід самостійно призначати собі антибактеріальні препарати.

4. Немає потреби приймати жарознижувальні засоби за температури нижче від 38,6˚С. Підвищення температури тіла — важлива умова знищення вірусу, який спричинив захворювання. Якщо з перших годин появи температури почати її «збивати», є підвищений ризик «заробити» ускладнення, адже імунна система не матиме змоги власними силами побороти вірусну інфекцію.

5. Приймання бактеріального лізату з дня появи перших симптомів ГРВІ прискорює одужання майже на 60%, а також на 81% зменшує необхідність застосування антибіотиків. Це означає, що практично на 80% зменшується ймовірність розвитку ускладнень, які потребують призначення антибактеріальних препаратів. Бактеріальні лізати — це група препаратів-імуномодуляторів, які допомагають «ознайомити» слизову дихальних шляхів із хвороботворними бактеріями, і в такий спосіб формують імунітет до найпоширеніших збудників бронхітів і пневмоній. Серед таких засобів, зокрема, Респіброн. Особливість цього препарату в тому, що після проходження повного профілактичного курсу він допомагає організму ефективно протистояти ГРВІ та грипу і надійно захищає від розвитку ускладнень з боку нижніх дихальних шляхів. Профілактичний курс можна починати в будь-який момент, він складається із трьох циклів: 10 днів приймання таблеток для розсмоктування Респіброн та 20 днів перерви. Профілактичний ефект починається через 12-14 днів приймання препарату, але тривалий ефект, якого вистачає на рік — лише після повного курсу. Респіброн призначають дітям від 2 років, дорослим, а також людям похилого віку, які належать до групи ризику розвитку ускладнень вірусних інфекцій.

Чи допомагають народні методи у профілактиці застуд?

На жаль, ніхто не може дати точної відповіді на це запитання. Клінічних випробувань, які довели б ефективність імбиру, меду, лимону або часнику в профілактиці респіраторних вірусних інфекцій, не проводилося. У країнах, де традиційно споживають імбир, на ГРВІ хворіють так само, як і в будь-яких інших регіонах. Те ж саме стосується й меду: хоч Україна і є одним із провідних у світі його виробників, а в багатьох родинах його споживають щоденно, навіть за найкращих епідемічних обставин на ГРВІ та грип хворіють щонайменше 13-15% населення.

На відміну від натурального та перевіреного в клінічних умовах Респіброну, народні методи можуть мати побічні ефекти. На імбир можлива алергія, як і на будь-який продукт. На мед — також, він взагалі вважається сильним алергеном, його не рекомендують давати дітям до двох років. Імбир протипоказаний при гастритах, виразці шлунка, хворобах печінки та серцево-судинної системи. Його не можна споживати на останніх термінах вагітності та жінкам, які годують грудьми. Зважайте на те, що імбир здатний знижувати здатність крові до згортання, тому його не можна й тим, у кого є кровотечі, а також під час приймання препаратів, які впливають на показники крові, гіпотензивних засобів та деяких препаратів, які призначають за цукрового діабету.

Корінь імбиру широко застосовується в кулінарії, тож якщо ви любите його у стравах — їжте на здоров’я і вірте, що це також допомагає підтримувати імунітет і захищатися від застуд. Але не покладайтеся як на метод стимуляції імунітету. Тим більше, що від ускладнень ГРВІ він не захистить ані вас, ані вашу дитину, ані вашу бабусю. Те саме стосується меду, лимону та часнику, які вважають імуностимуляторами. Зловживати цими продуктами не варто, натомість «дозування», необхідного для стимуляції імунітету, ніхто не знає.

А щодо Респіброну ви можете бути впевнені, що захищаєте свою родину і себе від вірусних інфекцій та їхніх ускладнень, адже ефективність і ступінь безпеки препарату доведені клінічною практикою й дослідженнями.